Венесуела під загрозою екологічної катастрофи через видобуток

Після входження американських сил до Венесуели на початку місяця офіційні особи США представили втручання як стратегічну економічну можливість. Президент Дональд Трамп неодноразово вказував на нафтові запаси країни та родовища рідкісних металів, стверджуючи, що американські компанії можуть заробити мільярди доларів. Проте екологічним ризикам цього плану приділяється значно менше уваги.

Понад половину території Венесуели вкривають ліси, частина яких розташована в басейні Амазонки. Країна також має луки, водно-болотні угіддя та тисячі кілометрів карибського узбережжя. Ці екосистеми вже перебували під тиском за уряду Ніколаса Мадуро, але критики попереджають, що іноземне втручання може посилити руйнування.

«Якщо екологічні ризики не будуть враховані в цьому процесі, ми, ймовірно, зіткнемося з потенційною екологічною катастрофою дуже великого масштабу», — заявив Едуардо Кляйн, професор морської екології Університету Сімона Болівара в Каракасі.

Венесуела має приблизно 300 мільярдів барелів підтверджених запасів сирої нафти — найбільші у світі. Однак країна видобуває трохи менше мільйона барелів на день, значно менше за інші нафтовидобувні країни з меншими запасами. За міжнародними стандартами венесуельська нафта важча, ніж в інших частинах світу, що робить її видобуток дорожчим і потребує спеціального обладнання для переробки.

Уряд також допустив занепад трубопроводів та нафтопереробних заводів протягом останніх 20 років через фінансову безгосподарність, корупцію, непідготовлену робочу силу та санкції. У 2024 році сталося щонайменше 65 розливів нафти у восьми штатах, за даними Венесуельської обсерваторії політичної екології. Також зафіксовано вісім великих пожеж на об'єктах державної нафтової компанії PDVSA. На озері Маракайбо, великому солонуватому лимані в штаті Сулія, розливи стали настільки частими, що один активіст назвав його вже не природною водоймою, а «просто нафтовою ямою».