Відеоматеріали допомагають боротися з гомофобним булінгом у школах

Дослідники з Університету штату Сан-Паулу в Бразилії розробили інноваційний підхід до боротьби з гомофобним булінгом у школах. Їхнє дослідження, опубліковане в журналі Journal of School Violence, демонструє, як аудіовізуальні матеріали можуть стати потужним інструментом для подолання соціальних упереджень та формування толерантного середовища в навчальних закладах.

За даними ЮНЕСКО, до 85 відсотків учнів із спільноти ЛГБТКІА+ стикаються з гомофобним булінгом у деяких країнах світу. Це явище серйозно впливає на фізичне, психологічне, емоційне та психосоціальне здоров'я молодих людей. Крім того, від такого цькування страждають і ті учні, яких помилково сприймають як представників ЛГБТКІА+ спільноти.

Емерсон Вісенте-Крус, дослідник з факультету наук та літератури кампусу Ассіс Університету штату Сан-Паулу та головний автор статті, пояснює мотивацію дослідження: «Ідея полягала в тому, щоб зрозуміти це явище не лише з наукової точки зору, але й враховуючи знання самих молодих людей, щоб отримати більш всебічні та багатші результати».

Дослідження проводилося в три етапи, кожен з яких мав свою специфіку та мету. Перший етап включав 178 індивідуальних інтерв'ю та 45 фокус-груп з підлітками. Учасникам показували спеціально створені короткі відеоролики, які імітували сценарії гомофобного булінгу в школах. Реакції молодих людей фіксувалися та обговорювалися, що створювало діалог про досвід та різні способи вирішення конфліктів.

Вісенте-Крус підкреслює переваги обраного підходу: «Це зробило процес більш доступним та менш залякуючим. Це сприяло залученню молодих людей у контрольованому та безпечному середовищі без осуду. Це дозволило критично поміркувати над своїми емоціями та ставленням до булінгу. Це також сприяло емпатії щодо соціальних упереджень».

Аналіз результатів першого етапу дозволив створити детальну класифікацію стратегій подолання, які використовують учні в ситуаціях шкільного булінгу. Дослідники виявили три основні групи стратегій, які застосовують молоді люди в ситуаціях гомофобного булінгу.

Перша група включає стратегії уникнення та саморуйнівної поведінки. До неї належать самоушкодження та соціальна ізоляція як відповідь на насильство. Ці стратегії часто є результатом відчуття безпорадності та страху перед подальшим переслідуванням.

Друга група стратегій стосується виживання в гомофобній структурі. Вона може включати заперечення власної ідентичності як спосіб уникнути подальших нападів. Молоді люди можуть приховувати свою справжню особистість, щоб захистити себе від агресії однолітків.

Третя група охоплює стратегії соціальної підтримки та просування егалітарних практик. У цьому випадку молоді люди шукають допомоги, солідарності та дій, які сприяють інклюзії. Вони можуть звертатися до друзів, вчителів або інших дорослих за підтримкою.

Другий етап дослідження передбачав залучення панелі з 25 міжнародних експертів. До складу панелі увійшли академіки та професіонали з різних країн світу. Їхнім завданням було переглянути та затвердити створену класифікацію, досягнувши консенсусу щодо операційного визначення кожної стратегії.

Третій етап дослідження все ще триває та включає індивідуальні та групові інтерв'ю з 38 людьми, які пережили гомофобний булінг у різних країнах. Мета цього етапу — включити їхні голоси та досвід для вдосконалення запропонованої класифікації.

Вісенте-Крус зазначає важливість розуміння складності ситуації: «Важливо розуміти, що багато молодих людей відчувають, що їхня безпека під загрозою, і це змушує їх приймати поведінку, яка в деяких випадках може здаватися суперечливою».

Дослідження має практичне значення для освітніх установ. Воно ідентифікує стратегії, які молоді люди використовують у своїх взаємодіях, та пропонує рекомендації для шкіл та освітніх закладів. Серед цих рекомендацій — створення програм втручання, які безпосередньо стосуються упереджень, та навчання вчителів і керівників для виявлення нюансів гомофобного булінгу.

За словами дослідника, в умовах зростаючої нетерпимості це дослідження беззаперечно визначає стратегії, які молоді люди використовують у своїх взаємодіях. Воно також підтверджує важливість освіти у формуванні шкільного середовища, яке вітає та включає різноманітність.

Створення освітньої політики та впровадження програм на основі цих результатів з активною участю педагогів може підвищити інклюзію та повагу серед учнів. Це може перетворити шкільні заклади на місця, де цінуються всі ідентичності, сприяючи створенню більш об'єднаної спільноти та більш справедливого та рівного суспільства.

Результати дослідження мають потенціал для широкого застосування в освітній практиці. Вони можуть стати основою для розробки нових методик роботи з учнями, програм підготовки вчителів та політики освітніх закладів щодо протидії булінгу та дискримінації.