Відкрите спілкування допомагає переконати прихильників змов

Нове дослідження, опубліковане у British Journal of Political Science, виявило, що у високополяризованих ситуаціях відкрите спілкування є єдиним способом донести інформацію до людей, включаючи тих, хто вірить у теорії змови. Дослідники з Університету Штутгарта в Німеччині проаналізували результати двох масштабних опитувань у Німеччині та Австрії, які охопили понад чотири тисячі учасників.

Відкрите спілкування визначається як режим відкритої дискусії, який спрямований на стимулювання роздумів і не є ні дебатами, ні явно орієнтованим на пошук спільних точок дотику. Дослідження показало, що способи комунікації, які базуються на дебатах та викликах, не працюють у поляризованих ситуаціях. Водночас, коли суспільна поляризація не є екстремальною, спосіб передачі повідомлення не впливає на те, чи вдається деполяризувати інших людей. У таких випадках достатньо лише надати доступ до інформації, щоб змінити думки.

Дослідники проаналізували результати двох опитувальних експериментів, проведених серед населення Німеччини та Австрії під час кризи, пов'язаної з COVID-19. Перший експеримент у Німеччині стосувався питання пріоритетності здоров'я чи свободи, другий в Австрії — запровадження обов'язкової вакцинації. Німецький опитувальний експеримент охопив дві тисячі сто тридцять два респонденти, австрійський — дві тисячі сто тридцять чотири респонденти.

У німецькому опитуванні дослідники виявили, що коли йшлося про поляризуюче переконання про те, що індивідуальну свободу слід ставити вище за громадське здоров'я, респонденти робили менш конструктивні пропозиції, коли говорили з позиції протистояння. Більше того, половина респондентів, які спілкувалися в режимі співпраці, зробили конструктивну пропозицію, тоді як лише п'ять відсотків тих, хто перебував у режимі протистояння, зробили таку пропозицію.

Учасники австрійського опитування виявилися більш поляризованими у своїх переконаннях. Шістдесят дев'ять з половиною відсотків респондентів мали сильні попередні переконання щодо вакцин, тоді як лише тридцять сім з трьома десятими відсотків німців мали сильні попередні переконання щодо здоров'я на противагу свободі. У цьому випадку дослідники виявили, що переконання людей можна було пом'якшити лише через відкрите спілкування.

Коментуючи ці висновки з австрійського опитування, провідний дослідник Сімон Штокер, науковий співробітник Університету Штутгарта в Німеччині, зазначив: «Ці висновки свідчать про те, що в контексті високої поляризації конфронтація учасників з протилежними позиціями, а також прохання шукати спільні точки дотику з іншою стороною є контрпродуктивними і, здається, сприймаються як виклик власній позиції. Лише мінімальне втручання у формі відкритого запитання робить позитивний внесок за таких поляризованих умов».

Дослідник Андре Бехтігер, керівний директор Інституту соціальних наук Університету Штутгарта, підкреслив важливість ефективної комунікації з політичних питань у сучасну епоху. «Ми спостерігаємо зниження рівня аргументативної складності та того, як люди з повагою слухають різні сторони аргументу, часто в поєднанні з поляризацією думок», — сказав Бехтігер. Він додав, що надзвичайно важливо, щоб люди добре калібрували політичні комунікації, особливо в онлайн-сферах, де дебати іноді перетворюються на неконструктивне обливання брудом.

Дослідження науковців також має наслідки для деполяризації прихильників теорій змови. Вони виявили, що лише відкрите запитування мало хоча б невеликий вплив на деполяризацію серед людей з екстремальними конспірологічними поглядами. У таких випадках комунікативні техніки у формі відкритого запитування сформували єдиний режим спілкування, який допоміг створити більш продуктивні розмови.

Результати дослідження мають практичне значення для сучасного суспільства, яке стикається з зростаючою поляризацією думок з різних питань. Особливо актуальними ці висновки є для онлайн-комунікації, де часто відбуваються гострі дискусії, які рідко призводять до конструктивного діалогу. Дослідники наголошують, що у високополяризованих ситуаціях спроби переконати опонента через дебати або пошук компромісу можуть бути сприйняті як загроза власній позиції і призвести до ще більшого опору.

Натомість відкрите запитування, яке не передбачає прямого виклику переконанням людини, дозволяє їй самостійно переосмислити свою позицію без відчуття тиску або загрози. Цей підхід виявився особливо ефективним у роботі з людьми, які мають екстремальні погляди, включаючи прихильників теорій змови. Хоча ефект від такого спілкування може бути невеликим, він є єдиним способом, який взагалі працює в таких умовах.

Дослідження також показало, що в менш поляризованих ситуаціях спосіб комунікації не має критичного значення. Достатньо просто надати людям доступ до інформації, щоб вони могли змінити свою думку. Це свідчить про те, що рівень поляризації суспільства визначає, які комунікативні стратегії будуть ефективними. У помірно поляризованих умовах можна використовувати різні підходи до комунікації, тоді як у високополяризованих ситуаціях потрібен більш обережний і відкритий підхід.

Висновки дослідження мають важливе значення для політичної комунікації, медіа, освіти та всіх сфер, де відбувається обмін думками з контроверсійних питань. Розуміння того, як ефективно спілкуватися в умовах поляризації, може допомогти знизити напругу в суспільстві та сприяти більш конструктивному діалогу між людьми з різними поглядами.