Відновлювана енергетика може стати пасткою для економіки країн — дослідження

Стрімкий перехід країн на відновлювані джерела енергії без належного стратегічного планування може мати серйозні економічні та безпекові наслідки. Експерти застерігають, що сліпе слідування «зеленому» курсу в його нинішньому вигляді не є універсальним рішенням, як багато хто вважає, і може призвести до економічних проблем як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються.

Показовим прикладом є досвід Німеччини, яка протягом десятиліття активно інвестувала у вітрову та сонячну енергетику в рамках програми «Енергетичний поворот» (Energiewende). Попри витрачені мільярди євро, країні не вдалося суттєво скоротити викиди парникових газів. Натомість фінансове навантаження на споживачів значно зросло. У 2020 році Німеччина мала найвищі ціни на електроенергію в Європі, що значною мірою було зумовлено субсидіями та підтримкою компаній у сфері відновлюваної енергетики.

Парадоксально, але німецький енергетичний поворот призвів до посилення залежності від вугілля. Коли вітер не дме і сонце не світить, країна змушена повертатися до вугільних електростанцій для забезпечення попиту. Це підриває екологічні цілі, яких прагнула досягти країна. Німеччина має підтримувати резервні потужності вугільної генерації на рівні, що відповідає потужностям відновлюваних джерел, щоб гарантувати постійне електропостачання. Фактично німці платять за ту саму електроенергію два-три рази.

Проблема зростання вартості електроенергії та енергетичної бідності стосується не лише Німеччини. У Великій Британії середній річний рахунок за електроенергію зріс на 30% між 2008 та 2020 роками, значною мірою через інвестиції у відновлювану енергетику. Британський уряд щедро субсидував проєкти вітрової та сонячної енергетики, але ці субсидії оплачують споживачі через вищі тарифи. Внаслідок цього мільйони британських домогосподарств стикаються з труднощами в оплаті рахунків за електроенергію.

У Каліфорнії, яка активно просуває цілі відновлюваної енергетики, також зростає енергетична бідність. Штат багато інвестував у сонячну енергетику, але не вирішив проблему її переривчастого характеру. У періоди пікового попиту, коли сонячної та вітрової енергії недостатньо, штат змушений звертатися до природного газу та імпортованої електроенергії, що підвищує витрати. За даними Комісії з комунальних послуг Каліфорнії, у 2020 році понад 1,3 мільйона домогосподарств штату перебували під загрозою енергетичної бідності.

Південна Австралія також потрапила в пастку відновлюваної енергетики. Штат став одним із світових лідерів у впровадженні вітрової та сонячної енергетики, але це призвело до значного зростання цін на електроенергію. За даними Австралійського енергетичного регулятора, за останнє десятиліття ціни на електроенергію в Південній Австралії зросли на 50%, що суттєво вплинуло на малозабезпечені родини.

Перехід на відновлювану енергетику також створює геополітичні ризики, особливо щодо сировини. Технології відновлюваної енергетики значною мірою залежать від рідкісноземельних металів, літію, кобальту та нікелю для виробництва акумуляторів, сонячних панелей і вітрових турбін. Ці матеріали переважно видобуваються в країнах з менш стабільним політичним середовищем або монополізовані кількома державами, зокрема Китаєм.

Видобуток цих матеріалів також далекий від екологічності. У Демократичній Республіці Конго, звідки походить значна частина світового кобальту, видобуток пов'язаний із серйозною деградацією довкілля та порушеннями прав людини. Екологічна шкода від видобутку літію, кобальту та рідкісноземельних металів часто замовчується в «зеленій» риториці щодо відновлюваної енергетики.

Експерти наголошують на важливості збалансованого підходу до енергетичної політики. Вугільна енергетика залишається надійним джерелом базового навантаження, здатним забезпечувати стабільне електропостачання незалежно від погодних умов. Вартість виробництва електроенергії на вугільних станціях часто нижча, ніж у багатьох альтернативних джерел, особливо з урахуванням повних витрат на інфраструктуру та інтеграцію вітрової та сонячної енергетики в мережу.

Досвід різних країн показує, що перехід до відновлюваної енергетики повинен бути виваженим і враховувати всі аспекти енергетичної безпеки, економічної стійкості та екологічної відповідальності. Сліпе слідування «зеленому» курсу без врахування реальних можливостей та обмежень може призвести до серйозних економічних та соціальних проблем.