Війна та психіка: як змінюється благополуччя студентської молоді

Вчені з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара провели унікальне дослідження психологічного благополуччя студентської молоді в умовах воєнного часу. Наукова робота, виконана кандидатами психологічних наук Оленою Знанецькою, Сергієм Скворцовим та Мариною Салюк, розкриває глибокі психологічні трансформації, що відбуваються в молодіжному середовищі під час війни.

Дослідження базувалося на порівнянні емпіричних даних 2006−2007 років (period соціального благополуччя) та 2024 року (воєнний час), що дало унікальну можливість простежити динаміку психологічного стану молоді. У дослідженні взяли участь 67 осіб віком від 18 до 25 років (30 чоловіків і 37 жінок), які представляли різні навчальні заклади України.

Науковці використали три основні методики: модифіковану шкалу суб'єктивного благополуччя БіБіСі, опитувальник стабільності психічного здоров'я та шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф. Результати дослідження виявили суттєві зміни в психологічному стані студентської молоді.

Ключове відкриття полягає в тому, що загальний рівень психологічного благополуччя статистично знизився порівняно з даними 2006−2007 років. Особливо помітними стали зміни за чотирма основними шкалами: позитивні відносини, управління оточенням, цілі у житті та самоприйняття.

Дослідження показало принципові відмінності в реакціях чоловіків і жінок на стресові умови воєнного часу. Чоловіки виявилися більш стійкими до психологічних випробувань. У групі чоловіків статистично значущі зміни спостерігалися лише за двома шкалами: позитивних відносин та управління оточенням. Загальний рівень їхнього психологічного благополуччя хоча і знизився, але не досяг статистично значущих відмінностей.

Натомість у групі жінок картина була більш драматичною. Психологічне благополуччя жінок зазнало більш відчутних змін: статистично значущі відмінності спостерігалися за трьома шкалами — позитивних відносин, цілей у житті та самоприйняття. Загальний рівень психологічного благополуччя у жінок знизився більш суттєво порівняно з чоловіками.

Науковці пояснюють ці відмінності психофізіологічними особливостями сприйняття небезпеки. Для чоловіків безпека частіше пов'язана з активними діями та самозбереженням, тоді як для жінок вона асоціюється з емоційною підтримкою, здоров'ям та захищеністю.

Дослідження також виявило, що воєнний час змінює ставлення молоді до життєвих цілей, самоприйняття та міжособистісних стосунків. Молоді люди стають більш вразливими, однак водночас і більш адаптивними.

Важливим висновком стало твердження, що психологічне благополуччя — це динамічна система, яка чутливо реагує на зовнішні виклики. Війна не просто тимчасово впливає на психіку, а спричиняє глибокі трансформації в світосприйнятті та емоційному реагуванні молоді.

Дослідження Знанецької, Скворцова та Салюк є важливим внеском у розуміння психологічних наслідків війни для молодого покоління України. Воно не лише діагностує проблеми, але й відкриває шляхи для психологічної підтримки та реабілітації молоді в складних суспільних умовах.