Війна підвищує стрес у студентів та молоді

Дослідження, опубліковане в журналі Physical Culture, Recreation and Rehabilitation під назвою «Оцінка стресу та стану здоров’я студентів у контексті війни в Україні», виявило, що військовий конфлікт суттєво погіршує психоемоційний стан молоді в Україні. Роботу провели вчені з кількох країн: Володимир Потоп (Національний університет науки і технологій Politehnica Бухарест, Румунія; Державний університет фізичного виховання і спорту, Молдова), Ігор Випасняк, Ірина Іванишин та Василь Луцький (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна), Ірина Кривенцова (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна), Людмила Шестерова (Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія», Україна) та Катажина Прусік (Гданський університет фізичного виховання і спорту, Польща). Проведене в 2024 році, дослідження охопило 443 студенти з України (179), Румунії (215) та Польщі (36), щоб порівняти їхні показники стресу та здоров’я в умовах війни.

Найвищий рівень стресу зафіксовано серед українських студентів — 32,65% із них мають середній рівень (2 за шкалою PSS-10), що значно перевищує показники в Польщі (4,99%). У Румунії цей показник сягає 35,60%, але причини стресу там менш пов’язані з війною. В Україні молодші студенти та жінки виявилися особливо вразливими: 66,67% жінок повідомили про середній або високий рівень стресу, що корелює з такими проблемами, як тривожність, депресія та безсоння. Для оцінки використано опитувальник Perceived Stress Scale (PSS-10), адаптований українською, польською та румунською мовами. Дослідники застосували факторний аналіз, тест Манна-Вітні та логістичну регресію, обробивши дані за допомогою Python у середовищі PyCharm CE.

Хто постраждав найбільше? В Україні війна стала основним фактором погіршення психічного здоров’я студентів. Дослідження показало, що 98% українських респондентів зазнали впливу конфлікту, а 27% мають симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У жінок частіше фіксували кошмари, страх війни та порушення сну, що підтверджує гендерну вразливість. Що спричинило такий стан? Окрім безпосередньої загрози, студенти зазнають браку соціальної підтримки та відчуття безпеки. Водночас вони демонструють підвищену фізичну активність як механізм подолання стресу, що відрізняє їх від польських колег, де мотиваційні бар’єри переважають.

Де проводили дослідження? Опитування відбувалося онлайн через платформу, що дозволило зібрати дані від студентів трьох країн. В Україні учасниками стали студенти з регіонів, наближених до зон конфлікту, хоча точні локації не уточнюються через анонімність. У Польщі та Румунії дослідження охопило студентів Гданського університету фізичного виховання і спорту та Національного університету науки і технологій Politehnica Бухарест відповідно. Коли це сталося? Дані збирали у 2024 році, через два роки після початку повномасштабного вторгнення, що дало змогу оцінити довгострокові наслідки війни.

Як проводили аналіз? PSS-10 виявився надійним інструментом: фактор 1 (досвід і стрес) показав високу кореляцію (0,89) з загальним рівнем стресу, а фактор 2 (управління проблемами) — 0,69. Cronbach’s alpha склав 0,87 і 0,79 для цих факторів відповідно, підтверджуючи валідність результатів. Логістична регресія досягла точності 93,23% у класифікації стресу, що підкріплює достовірність висновків. Чому це важливо? Високий рівень стресу впливає не лише на здоров’я, а й на академічні успіхи, що вимагає негайних заходів підтримки.

Порівняно з Польщею та Румунією, де стрес більше пов’язаний з академічним навантаженням чи економічними факторами, в Україні війна стала визначальним чинником. У Польщі студенти-першокурсники стоматологічних факультетів відчувають тиск через навчання, а в Румунії — через економічну нестабільність та перехід на онлайн-освіту. Проте ці проблеми менш інтенсивні, ніж вплив війни. Дослідження також виявило, що когнітивна емпатія та соціальна підтримка можуть знижувати стрес, як показали попередні роботи в інших країнах.

Українські студенти вирізняються високою фізичною активністю, що може бути спробою компенсувати психологічний тиск. Водночас їхня стійкість залежить від місця проживання та суб’єктивного відчуття безпеки. Порівняльний аналіз показав, що в Польщі та Румунії таких екстремальних умов немає, хоча стрес залишається поширеним явищем. У Румунії, наприклад, студенти з високою самооцінкою повідомляли про нижчий рівень вигорання, а в Польщі позитивна кореляція між активними стратегіями подолання та якістю життя була захисним фактором.

Дослідники наголошують на необхідності розробки програм психологічної підтримки, особливо для жінок і молодших студентів в Україні. Попередні короткострокові інтервенції, як-от групові заняття за методом терапії прийняття та відповідальності (ACT), показали ефективність у зниженні тривожності. Проте в умовах війни потрібні довгострокові стратегії, включно з управлінням стресом і адаптацією до кризових ситуацій. Дані дослідження базуються на добровільній участі студентів, а етичність роботи підтверджена університетською комісією з етики. Усі відповіді були анонімізовані для захисту конфіденційності. Автори також зазначають, що отримані результати відкривають шлях до подальших досліджень впливу війни на молодь.