Військовослужбовці України мають високий рівень депресії — дослідження

Українські науковці провели масштабне дослідження, яке виявило тривожну тенденцію: серед військовослужбовців, які брали участь у бойових операціях, значно поширены коморбідні тривожні та депресивні синдроми.

Робота під назвою «Up-to-date comorbid anxiety and depressive syndromes among servicemen participating in combat operations» була підготовлена групою дослідників на чолі з О. М. Ткаленком, до якої також увійшли І. М. Ткачук, А. К. Соколюк, М. В. Олійник та С. В. Латишенко.

Дослідження проводилося на базі Української військово-медичної академії та Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у Києві. Його результати опубліковані у журналі «Ukrainian Journal of Military Medicine» у 2024 році.

Метою роботи стало вивчення поширеності тривожних та депресивних синдромів серед військових, які проходили медичну експертизу для визначення придатності до служби. Участь у дослідженні взяли 250 комбатантів віком від 21 до 59 років із середнім віком 42,5 року. Усі вони звернулися до амбулаторної клініки госпіталю для оцінки стану здоров’я. Для порівняння залучили контрольну групу з 40 практично здорових військовослужбовців, які не брали участі в бойових діях, але відповідали основній групі за віком і статтю.

Дослідження спиралося на анкетування та використання визнаних у світі методик скринінгу психічного стану. Зокрема, застосували опитувальник PHQ-2, шкалу тривоги та депресії HADS і шкалу депресії Гамільтона (HDRS). Ці інструменти дозволили кількісно оцінити рівень тривожності та депресивних проявів. Додатково використовували системний аналіз, бібліографічний метод і медичну статистику для обробки отриманих даних.

Результати виявилися вражаючими. За даними опитувальника PHQ-2, депресивні прояви зафіксовано у 71,4% військовослужбовців, які проходили медичну комісію, що значно перевищує показник контрольної групи — 22,5%. За шкалою HADS тривожність виявили у 27% комбатантів проти 18% у контрольній групі, а депресивні розлади — у 44% проти 15% відповідно. Обидва показники статистично значущі. Шкала Гамільтона підтвердила ці дані, вказавши на депресивні прояви у 43% учасників бойових дій проти 24% у контрольній групі. Важливо, що 22% комбатантів мали поєднання тривожних і депресивних синдромів, що вдвічі перевищує аналогічний показник серед здорових осіб.

Дослідники виявили, що частота депресивних проявів була найвищою серед військових із висновком «обмежено придатний» — 52%. Водночас найвищий рівень тривожності (33%) зафіксовано у групі з рішенням «непридатний до служби» або «непридатний із переоглядом через 6−12 місяців», хоча різниця не досягла статистичної значущості. Щодо тривалості участі в бойових діях, то у тих, хто служив понад 24 місяці, тривожні та депресивні прояви діагностували у 56%, порівняно з 40% у тих, хто воював до 12 місяців, і 42% у групі з 12−24 місяцями служби. Проте ці відмінності також не були статистично значущими.

Віковий фактор виявився важливим. Серед комбатантів середнього віку (36−59 років) депресія зустрічалася частіше, ніж у молодших (до 35 років) — 50% проти 36%. Ця різниця виявилася достовірною. Водночас частота тривожності не залежала від віку.

Учасників із групи ризику обстежували за допомогою PHQ-2, який включав два ключові питання: про знижений настрій і втрату інтересу до звичних занять протягом останнього місяця. При позитивній відповіді на хоча б одне питання проводили глибше тестування за шкалами HADS і HDRS. Військових також ділили на три групи за результатами медичної комісії: «непридатні» (6,8%), «обмежено придатні» (16,8%) і «придатні» (76,4%).

Науковці зазначають, що виявлені депресивні синдроми переважно мали легкий або субклінічний характер, але їхня висока поширеність серед комбатантів свідчить про необхідність ранньої діагностики та корекції. У загальній популяції України депресія діагностується у 8−10%, тоді як серед військових, які брали участь у бойових діях, цей показник у рази вищий. Для порівняння, у контрольній групі він наближається до популяційних значень.

Дослідження також підкреслює глобальний контекст. Наприклад, американські опитування показують аналогічну тенденцію серед ветеранів, де психічні розлади стають дедалі поширенішими після тривалого бойового досвіду. В Україні ця проблема ускладнюється умовами війни, що триває з 2014 року, і потребує уваги як медиків, так і держави.