Вітамін B1 впливає на роботу кишечника — дослідження

Міжнародна група дослідників виявила несподіваний зв'язок між метаболізмом вітаміну B1 та роботою кишечника. Аналіз даних понад 268 тисяч людей показав, що гени, відповідальні за обмін тіаміну, відіграють ключову роль у моториці шлунково-кишкового тракту. Це відкриття може стати основою для розробки персоналізованих методів лікування запорів та синдрому подразненого кишечника.

Моторика шлунково-кишкового тракту забезпечує травлення їжі, всмоктування поживних речовин та виведення відходів, що робить її критично важливою для здоров'я та благополуччя людини. Регуляція цього процесу залежить від складної мережі комунікації, що включає вісь кишечник-мозок, імунну систему та мікробіом кишечника. На неї також впливають зовнішні чинники, зокрема дієта, фізична активність та медикаменти.

Порушення контролю моторики та перистальтики є ключовим патогенним механізмом при синдромі подразненого кишечника та інших розладах взаємодії кишечника з мозком, а також при тяжких станах порушення моторики, таких як хронічна ідіопатична кишкова псевдообструкція.

У новому дослідженні професор Мауро Д'Амато, науковець з Університету LUM, CIC bioGUNE-BRTA та Ikerbasque, разом із колегами застосував масштабний генетичний підхід для пошуку поширених відмінностей у ДНК, пов'язаних з моторикою кишечника. Вони вивчили дані опитувальників та генетичну інформацію від 268 606 осіб європейського та східноазіатського походження. За допомогою комп'ютерного аналізу дослідники визначили, які гени та механізми найімовірніше задіяні у цьому процесі.

Науковці ідентифікували 21 ділянку людського геному, що впливають на частоту випорожнень, включаючи 10 раніше невідомих. Декілька генетичних сигналів вказували на шляхи та механізми, які вже відомі своїм впливом на рух кишечника. Це підтвердило, що результати узгоджуються з біологічними процесами, які мають сенс.

Наприклад, дослідження виділило регуляцію жовчних кислот, які допомагають перетравлювати жири та діють як сигнальні молекули в кишечнику. Також було виявлено нервову сигналізацію, що стосується скорочень кишкових м'язів, включаючи ацетилхолінову сигналізацію, яка допомагає нервам спілкуватися з м'язами.

Однак найбільш вражаючий результат з'явився, коли дослідники звузили свої висновки до двох пріоритетних генів, що сходяться на біології вітаміну B1. Йдеться про гени, пов'язані з тим, як тіамін транспортується та активується в організмі, а саме SLC35F3 та XPR1.

Щоб перевірити, чи цей сигнал вітаміну B1 проявляється в реальних даних, дослідники звернулися до додаткової дієтичної інформації з UK Biobank. Серед 98 449 учасників вони виявили, що вище споживання тіаміну з їжею асоціювалося з більш частими випорожненнями.

Важливо, що зв'язок між споживанням тіаміну та частотою випорожнень відрізнявся залежно від генетичного складу людини в генах SLC35F3 та XPR1, проаналізованих разом як комбінований генетичний показник. Іншими словами, дані свідчать, що успадковані відмінності в обробці тіаміну можуть впливати на те, як споживання вітаміну B1 пов'язане зі звичками випорожнення в загальній популяції.

«Ми використали генетику, щоб побудувати дорожню карту біологічних шляхів, які встановлюють темп роботи кишечника», зазначив доктор Крістіан Діас-Муньос, дослідник з CIC bioGUNE-BRTA. «Особливо виділялося те, наскільки сильно дані вказували на метаболізм вітаміну B1 поряд із встановленими механізмами, такими як жовчні кислоти та нервова сигналізація».

Дослідження також підтверджує значний біологічний зв'язок між частотою випорожнень та синдромом подразненого кишечника, поширеним станом, що вражає мільйони людей у всьому світі.

«Проблеми моторики кишечника лежать в основі синдрому подразненого кишечника, запорів та інших поширених розладів моторики кишечника, але базову біологію дуже важко визначити», сказав професор Д'Амато. «Ці генетичні результати виділяють конкретні шляхи, особливо вітамін B1, як перевірені напрямки для наступного етапу досліджень, включаючи лабораторні експерименти та ретельно розроблені клінічні дослідження».

Дослідження було опубліковано 20 січня 2026 року в журналі Gut. Результати роботи відкривають нові можливості для персоналізованого лікування запорів та синдрому подразненого кишечника, враховуючи індивідуальні генетичні особливості пацієнтів у метаболізмі тіаміну.