Волейбол покращує швидкісну витривалість у дівчат 16−18 років


Дослідження показало, що волейбол ефективно розвиває швидкісну витривалість у старшокласниць за 12 тижнів у форматі онлайн та офлайн занять у Дніпрі, Україна.

Фото Vince Fleming, Unsplash
Фото Vince Fleming, Unsplash

Українські та польські вчені провели дослідження, яке продемонструвало позитивний вплив волейболу на фізичну підготовку дівчат віком 16−18 років. Робота під назвою «Волейбол як засіб розвитку швидкісної витривалості у дівчат віком 16−18 років» була опублікована в журналі «Physical Culture, Recreation and Rehabilitation» у 2024 році. Авторами стали Ірина Кривенцова та Євгенія Стрельникова з Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Роман Бойчук з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, а також Кшиштоф Вноровський з Гданського університету фізичної освіти та спорту. Експеримент проходив у Тернівському ліцеї №1 у місті Дніпро, Україна, за участі 16 старшокласниць.

Дослідження розпочалося 24 лютого 2024 року і тривало 12 тижнів. Його мета полягала в тому, щоб з’ясувати, як спеціальні вправи з волейболу можуть покращити швидкісну витривалість у дівчат у контексті змішаного навчання — дистанційного та очного. Унікальність роботи в тому, що вона враховувала реалії воєнного стану в Україні, коли традиційні методи викладання потребували адаптації. Учасниці мали попередній досвід занять волейболом, що стало основою для вибору саме цього виду спорту як інструменту розвитку фізичних якостей.

Програма тренувань передбачала щотижневий графік: одна онлайн-заняття, одна офлайн-заняття в рамках уроків фізкультури та дві додаткові сесії. Дівчата виконували комплекс спеціальних вправ, розроблених для волейболу, які можна було адаптувати як для домашніх умов, так і для спортзалу. Серед них — бічні переміщення з торканням підлоги, присідання з м’ячем, стрибки з імітацією блоку чи удару, а також прискорення на різні дистанції. Вправи виконувалися у швидкому темпі, від 8 до 12 повторень за підхід, з поступовим збільшенням кількості підходів кожні два тижні.

Для оцінки результатів учасниці проходили тестування до і після експерименту. Використовувалися шість тестів, зокрема 92-метровий багатонаправлений спринт, біг 6×6 метрів, максимальна кількість присідань за 20 секунд, підйом ніг у висі, підйом тулуба лежачи та стрибки з присідань за 20 секунд. Результати аналізувалися за допомогою програмного забезпечення SPSS із застосуванням t-критерію Стьюдента для парного аналізу. Рівень статистичної значущості встановили на позначці p<0.05.

Результати виявилися вражаючими. Час проходження тесту «Ялинка» (92-метровий спринт) скоротився на 2,16 секунди, а біг 6×6 метрів — на 0,92 секунди. Кількість присідань за 20 секунд зросла на 4,31 раза, підйомів ніг у висі — на 1,13 раза, а підйомів тулуба — на 1,81 раза. Усі ці зміни були статистично значущими (p<0.05). Лише в тесті на максимальну кількість стрибків з присідань за 20 секунд покращення не досягло рівня значущості, хоча тенденція до зростання також спостерігалася.

Дослідження проводилося в умовах, коли фізична освіта в Україні зазнала змін через воєнний стан. Учасниці проживали в регіоні, де безпека залишалася пріоритетом, тому онлайн-формат став важливим елементом програми. Батьки дали згоду на участь своїх дітей, а заняття офлайн проводилися під наглядом педагогів у спортзалі ліцею. Саме поєднання дистанційного та очного навчання стало ключовою особливістю експерименту, що дозволило адаптувати фізичну активність до складних умов.

Вчені зазначають, що волейбол впливає не лише на швидкісну витривалість, а й на загальний фізичний розвиток, покращуючи координацію рухів та силові показники. Ці дані узгоджуються з попередніми дослідженнями, які підкреслюють комплексний ефект цього виду спорту на здоров’я підлітків. У роботі також згадується, що регулярні заняття волейболом сприяють формуванню основ здорового способу життя, що особливо важливо для старшокласниць у період активного росту та розвитку.

Експеримент показав, як можна ефективно інтегрувати волейбол у шкільну програму фізичного виховання, навіть за наявності обмежень, таких як дистанційне навчання чи безпекові виклики. Отримані результати дозволяють рекомендувати ці вправи для ширшого використання в освітньому процесі, зокрема в модулі волейболу. Дослідники наголошують на необхідності подальшого вивчення довготривалого впливу таких занять та розширення спектра фізичних якостей, які можна розвивати за допомогою цього виду спорту.

Наразі робота вчених відкриває нові перспективи для фізичної освіти в умовах сучасних викликів, демонструючи, як традиційні види спорту можуть адаптуватися до нових реалій і залишатися ефективними для здоров’я молоді. Дослідження триває, і його автори планують поглибити аналіз, включивши додаткові параметри фізичного розвитку підлітків.

DOI