Вплив COVID-19 на імунітет при цукровому діабеті 2 типу

Вчені з України дослідили, як перенесена коронавірусна інфекція впливає на імунну систему людей із вперше виявленим цукровим діабетом 2 типу в постковідний період. Результати їхньої роботи показують, що після COVID-19 у таких пацієнтів спостерігається зниження кількості певних типів лімфоцитів у периферичній крові, що контрастує з даними про хворих, у яких діабет розвинувся до пандемії. Ця знахідка може мати важливе значення для розробки нових підходів до лікування таких пацієнтів, особливо з урахуванням їхнього індексу маси тіла.

Дослідження охопило 98 осіб із вперше виявленим цукровим діабетом 2 типу, які перехворіли на коронавірус, та 94 пацієнтів, у яких захворювання дебютувало до пандемії. Для порівняння залучили дві контрольні групи: 93 здорові людини з різним індексом маси тіла після перенесеного COVID-19 та 88 здорових осіб, обстежених до початку пандемії. Усі учасники не мали в анамнезі серйозних серцево-судинних, онкологічних чи інших системних захворювань, а гендерний розподіл у групах був рівномірним.

Одним із ключових висновків стало те, що у хворих на цукровий діабет 2 типу, який розвинувся до пандемії, відзначалося підвищення рівня субпопуляцій лімфоцитів у крові. Це узгоджується з попередніми дослідженнями, які вказували на прямий зв’язок між кількістю цих клітин та індексом маси тіла у таких пацієнтів. Натомість у тих, хто захворів після перенесеного коронавірусу, кількість Т-лімфоцитів, зокрема CD4+ і CD8+, виявилася нижчою, ніж у здорових людей після COVID-19. Такі зміни свідчать про можливий імуносупресивний ефект вірусу на клітинний імунітет у цій групі.

Щоб детальніше проаналізувати ситуацію, дослідники розділили всіх учасників на підгрупи залежно від індексу маси тіла: нормальна вага (менше 25 кг/м²), надмірна вага (25–29,9 кг/м²), ожиріння першого ступеня (30–34,9 кг/м²) та ожиріння другого й третього ступенів (понад 35 кг/м²). У постковідний період у хворих із дебютом діабету спостерігалося значне підвищення загальної кількості лейкоцитів, зокрема нейтрофілів, порівняно з тими, хто захворів до пандемії. Водночас у групах із різним індексом маси тіла виявили відмінності в імунофенотипі лімфоцитів, таких як CD3+, CD4+, CD8+, CD20+ і CD56+, що вказує на складний вплив вірусу та ожиріння на імунну відповідь.

Цікаво, що у здорових людей після перенесеного коронавірусу таких значних змін у складі лімфоцитів не спостерігали. Це дає підстави припускати, що поєднання цукрового діабету 2 типу та постковідного стану створює унікальні умови для змін імунного профілю. Дослідники зазначають, що у хворих із дебютом діабету до пандемії імунні зрушення пов’язані переважно з самим захворюванням і надмірною вагою, тоді як у постковідний період до цього додається імуносупресивний вплив інфекції.

Отримані дані підкреслюють потребу в індивідуальному підході до терапії таких пацієнтів. На думку вчених, найефективнішими можуть бути препарати, які не лише контролюють рівень глюкози, а й позитивно впливають на імунну систему, модулюючи стан лімфоцитів. Це особливо актуально для людей із різним індексом маси тіла, адже ожиріння саме по собі ускладнює перебіг діабету та імунну відповідь.

Дослідження проведено в рамках бюджетного фінансування Національної академії медичних наук України на базі Державної установи «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка». Авторами роботи є В.В. Попова, Н.В. Гельман, Я.І. Лабанець, Г.В. Куліковська, О.Е. Ловріненко, О.В. Фурманова, О.І. Козун та М.Д. Тронько. Стаття опублікована у журналі «Міжнародний ендокринологічний журнал» у 2025 році, що підтверджує її актуальність на момент публікації. Ці результати відкривають нові перспективи для подальших досліджень взаємодії COVID-19 та цукрового діабету, а також для вдосконалення медичної допомоги таким хворим.