Вплив низьких доз алкоголю на увагу: що показало дослідження в Україні?

Нещодавнє дослідження, проведене в Україні, пролило світло на те, як навіть незначні дози алкоголю можуть впливати на роботу людського мозку. Вчені зосередилися на субклінічних рівнях сп’яніння — коли концентрація алкоголю в крові не перевищує 0,5%. Результати показали, що вже при вмісті алкоголю від 0,31 до 0,5% у людини помітно знижується концентрація уваги, що проявляється у повільнішому виконанні завдань та більшій кількості помилок. Ці висновки можуть мати важливе значення для перегляду чинних стандартів щодо безпечного рівня алкоголю, зокрема для водіїв.

Експеримент проводили з 42 здоровими добровольцями віком від 21 до 63 років. Учасники, серед яких були як чоловіки, так і жінки, проходили тест на увагу за методом «розташування чисел». Їм пропонували впорядкувати випадково розміщені цифри у сітці з 25 клітинок за дві хвилини. Рівень алкоголю в крові контролювали за допомогою сучасного пристрою — електрохімічного алкотестера, який має високу точність. Максимальна концентрація алкоголю в крові не перевищувала 0,5%, що відповідає субклінічному рівню сп’яніння, коли людина зазвичай не відчуває явних ознак порушення стану.

Результати виявилися промовистими. Учасники, які не вживали алкоголь, демонстрували стабільну увагу та рідко припускалися помилок. Проте після вживання алкоголю, навіть у невеликих кількостях, у частини добровольців з’явилися незначні збої в концентрації. Найбільш помітне погіршення спостерігалося при концентрації алкоголю від 0,31 до 0,5%. У таких випадках швидкість виконання тесту сповільнювалася, а кількість помилок зростала. Цікаво, що при нижчих рівнях — від 0,1 до 0,3% — суттєвих змін у порівнянні з тверезим станом не зафіксували.

Дослідники також виявили відмінності залежно від статі та віку. Жінки та люди старше 40 років виявилися більш чутливими до впливу алкоголю. У жінок частіше спостерігалося уповільнення реакцій і зниження точності, ніж у чоловіків. Наприклад, у тверезому стані 15 жінок показали кращі результати, але після вживання алкоголю таких залишилося лише 4. У чоловіків цей показник знизився з 12 до 8. Щодо віку, учасники старше 40 років демонстрували більш виражене погіршення уваги порівняно з молодшими добровольцями. У молодшій групі (до 40 років) алкоголь також уповільнював виконання завдань, але в деяких випадках результати залишалися майже незмінними.

Ці дані підтверджують, що навіть незначна кількість алкоголю може впливати на когнітивні здібності, хоча ефект варіюється залежно від індивідуальних особливостей. Для порівняння: у тверезому стані 57,14% учасників виконали тест краще, а після вживання алкоголю таких залишилося лише 26,19%. Статистичний аналіз показав, що різниця є значущою, особливо при концентрації алкоголю від 0,31 до 0,5%. Водночас при нижчих дозах — до 0,3% — увага залишалася на рівні, близькому до норми.

Отримані висновки мають практичне значення. В Україні, наприклад, чинна інструкція для виявлення сп’яніння у водіїв встановлює поріг у 0,2%. Проте дослідження показало, що вже при 0,31% когнітивні функції погіршуються, що може підвищувати ризик на дорозі. Вчені зазначають, що нинішні стандарти потребують перегляду, адже навіть субклінічні рівні сп’яніння не є повністю безпечними. У світовій практиці, наприклад у США, межа для водіїв становить 0,8% у більшості штатів, а для пілотів — 0,4%. Нові дані з України свідчать, що ці пороги також можуть бути завищеними з огляду на вплив алкоголю на мозок.

Дослідження відкриває перспективи для подальших наукових пошуків. На думку вчених, варто розширити вибірку учасників і детальніше вивчити, як різні дози алкоголю впливають на інші аспекти роботи мозку, наприклад, короткочасну пам’ять чи швидкість реакції. Також цікаво простежити довгострокові наслідки регулярного вживання малих доз алкоголю. Робота проводилася на базі Національного медичного університету імені О. О. Богомольця у Києві. Авторами дослідження є Борис Михайличенко, Андрій Біляков та Аліна Плетенецька, які наголошують на важливості отриманих результатів для судової медицини та безпеки дорожнього руху.