Вплив спортивної реабілітації на подальшу якість життя військових

Війна залишає глибокий відбиток на житті тих, хто боронить країну. Фізичні травми, психологічні потрясіння та труднощі з поверненням до мирного життя стають реальністю для сотень тисяч захисників. У цьому контексті вчені з Національного університету фізичного виховання і спорту України спільно з колегами з Національного медичного університету імені Богомольця провели дослідження, яке відкриває нові перспективи для реабілітації. Їхня робота, опублікована в журналі «Клінічна та профілактична медицина», доводить, що заняття спортом можуть значно покращити якість життя учасників бойових дій.

У дослідженні взяли участь 40 чоловіків, які повернулися з зони бойових дій і пройшли курс фізичної та спортивної реабілітації протягом 2020−2021 років. Середній вік учасників склав трохи більше 42 років. Усі вони готувалися до змагань з бігу на національному та міжнародному рівнях.

Для оцінки змін у їхньому стані здоров’я та самопочутті дослідники використали опитувальник SF-36 — інструмент, який вважається золотим стандартом для вивчення якості життя. Цей метод дозволяє виміряти вісім ключових показників, серед яких фізичне функціонування, біль, загальний стан здоров’я, життєва енергія, соціальна активність та емоційний добробут.

Результати виявилися вражаючими. Найвищі показники учасники продемонстрували у сфері фізичного функціонування. Це свідчить про те, що регулярні тренування допомогли їм відновити рухливість і силу, попри отримані травми чи стресові стани. Водночас найнижчі бали припали на рольові функції, пов’язані з фізичним і емоційним станом. Багато бійців зазначили, що навіть після реабілітації їм складно повноцінно виконувати щоденні обов’язки через фізичні обмеження чи емоційні бар’єри. Проте подальший аналіз показав, що емоційні труднощі переважають над фізичними, що підкреслює потребу в комплексному підході до відновлення.

Загальний стан здоров’я учасників також виявився нижчим за норму, але все ж перевищував показники рольових функцій. Це означає, що хоча війна залишила слід на їхньому самопочутті, регулярні заняття спортом допомогли частково компенсувати ці втрати. Статистичний аналіз підтвердив значущість отриманих даних: різниця між компонентами якості життя була очевидною, а позитивний вплив реабілітаційних заходів — незаперечним.

Особливу увагу вчені звернули на психологічний аспект. Заняття бігом у групах, спілкування з тренерами та іншими учасниками сприяли не лише фізичному відновленню, але й покращенню соціальних зв’язків і емоційного стану. Попередні дослідження вже вказували на те, що спорт може зменшувати прояви депресії та тривожності, і ця робота підтверджує такі висновки на практиці. Наприклад, учасники, які на початку дослідження мали нульові показники за емоційними та рольовими функціями, через рік досягли значного прогресу — до 100 балів за цими шкалами.

Автори наголошують, що війна в Україні спричинила не лише фізичні, але й масштабні психологічні наслідки. За даними фонду Houp, близько 200 тисяч людей отримали серйозні травми, а після завершення війни ця цифра може зрости до мільйона. Тому питання реабілітації та соціалізації бійців є критично важливим. Дослідження стало частиною ширшої наукової програми, яка реалізується в рамках плану Національного університету фізичного виховання і спорту на 2021−2025 роки. Воно також узгоджується з державними ініціативами, такими як закон про спорт для ветеранів війни, ухвалений у 2022 році.

На думку вчених, отримані результати мають практичне значення для розробки програм відновлення. Заняття спортом, зокрема бігом, можуть стати доступним і ефективним інструментом для повернення бійців до повноцінного життя. Однак дослідники визнають обмеження своєї роботи: вибірка була невеликою і складалася лише з чоловіків, які не мали серйозних хронічних захворювань. У майбутньому планується розширити коло учасників, включивши жінок та людей із різним станом здоров’я, щоб зробити висновки більш репрезентативними.