Вплив війни в Україні на фізіологічний розвиток дівчат у прифронтових умовах

Військові дії в Україні, що тривають із лютого 2022 року, мають глибокий вплив не лише на психологічний стан населення, а й на фізіологічні процеси молодого покоління.

Вчені з Харкова виявили, що перебування в прифронтових умовах суттєво змінює фізичний і статевий розвиток дівчат-підлітків із менструальними порушеннями. Дослідження, опубліковане в журналі «Child's Health» у 2025 році, показує, як тривалий стрес через бойові дії впливає на ріст, вагу та початок репродуктивного періоду в дівчат віком 11–18 років.

У фокусі роботи — 153 дівчини з прифронтового міста, з яких 69 мали аномальні маткові кровотечі (АМК), а 84 страждали на олігоменорею (ОМ) — рідкісні менструації. Для порівняння взяли дані про дівчат із такими ж розладами, які проходили обстеження у 2019–2021 роках, до початку повномасштабного вторгнення.

Результати виявили чіткі відмінності. Наприклад, середній індекс маси тіла (ІМТ) у дівчат з АМК зріс із 19,59 до 20,97 кг/м², а в тих, хто має ОМ, — із 20,25 до 23,13 кг/м². Це зростання статистики пов’язують з обмеженням фізичної активності через небезпеку обстрілів та відсутність доступу до спортивних занять у місті.

Щодо росту змін виявлено менше. Дівчата з ОМ у середньому вищі (163,30 см), ніж з АМК (161,20 см), але ці показники залишилися стабільними порівняно з довоєнним періодом. Проте індивідуальний аналіз показав, що в обох групах переважає високий зріст і прискорені темпи росту, що може бути пов’язано зі стресовими гормональними змінами. Водночас частка дівчат із нормальними коливаннями ІМТ значно зменшилася, а кількість тих, хто має надлишкову вагу чи ожиріння, зросла в 1,9–2,7 раза.

Статевий розвиток також зазнав змін. Частка дівчат із передчасним статевим дозріванням серед 10–13-річних різко зросла: із 75% до 83,9% у групі з АМК і з 38,5% до 92,3% у групі з ОМ. Середній вік першої менструації (менархе) знизився: із 12,21 до 11,88 року в дівчат з АМК і з 12,78 до 12,33 року в тих, хто має ОМ. Раннє менархе (до 11 років) стало частішим, особливо серед першої групи. Вчені припускають, що стрес активує гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову та надниркову системи, прискорюючи початок репродуктивних процесів.

Цікаво, що затримка статевого дозрівання в 14–17-річних також стала частішою під час війни, хоча загалом її випадків менше, ніж передчасного розвитку. У дівчат з АМК навіть незначні відхилення росту супроводжувалися суттєвими змінами в статевому дозріванні, тоді як у групі з ОМ таких закономірностей не зафіксовано. Це може свідчити про різну реакцію організму на стрес залежно від типу менструального розладу.

Дослідники наголошують, що ці зміни загрожують репродуктивному здоров’ю дівчат у майбутньому. Зростання індексу маси тіла і порушення темпів статевого дозрівання можуть ускладнити реалізацію материнства. Вони закликають до залучення дитячих гінекологів для раннього виявлення проблем і профілактики в регіонах, де тривають надзвичайні ситуації.

Дослідження проводили в Державній установі «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» та Харківському національному медичному університеті. Авторами роботи є В.О. Динник, О.О. Динник, О.Г. Верхошанова, А.Є. Дружиніна, Г.О. Гавенко та С.В. Новохацька. Їхні висновки підкреслюють необхідність уваги до фізичного здоров’я дітей у зонах конфлікту, адже наслідки війни можуть позначитися на поколіннях.