Видобуток металів зріс у 3,5 раза за 50 років і загрожує екосистемам

Міжнародна група науковців опублікувала у журналі Nature Reviews Earth & Environment дослідження, яке розкриває масштаби впливу гірничодобувної промисловості на навколишнє середовище. Аналіз тенденцій видобутку 47 видів металевих руд за період з 1970 по 2022 рік показав драматичне зростання обсягів видобутку та його екологічних наслідків.

За даними дослідження, глобальний видобуток сирих металевих руд зріс майже у чотири рази — з 2,7 гігатонн у 1970 році до майже 9,4 гігатонн у 2022 році. Найбільше зростання спостерігалося в Океанії, де видобуток збільшився на 1222 відсотки, у Південній Америці — на 929 відсотків та в Азії — на 285 відсотків.

Дослідники встановили, що видобуток конкретних руд зазвичай концентрується в обмеженій кількості країн. П'ять найбільших виробників у середньому забезпечують 82,7 відсотка світових поставок станом на 2022 рік. Така концентрація створює як економічні ризики для світового ринку, так і посилює екологічний тиск на окремі регіони.

Вплив гірничодобувної діяльності також має географічну концентрацію. У 2022 році близько 50 відсотків від загальної площі світових гірничих територій, що становить 100 тисяч квадратних кілометрів, розташовувалися в п'яти країнах: Росії, Китаї, Австралії, Сполучених Штатах та Індонезії.

Екологічні наслідки видобутку металів виявляються багатогранними та серйозними. Гірничодобувна діяльність спричиняє значне споживання водних ресурсів, забруднення води та втрату біорізноманіття, що суттєво впливає на місцеві екосистеми. Особливо вразливими виявилися тропічні дощові ліси та пустельні регіони, які зазнають найбільшого тиску від розширення гірничих операцій.

Дослідження виявило, що близько 70 відсотків глобального видобутку металів пов'язано з міжнародними ланцюгами поставок. Це означає, що екологічні наслідки видобутку в одних країнах часто зумовлені попитом з боку споживачів в інших регіонах світу, що ускладнює питання відповідальності та регулювання.

Зростання попиту на метали пов'язане з кількома ключовими факторами. По-перше, це розвиток інфраструктури в країнах, що розвиваються, які потребують значних обсягів металів для будівництва доріг, мостів, будівель та інших об'єктів. По-друге, перехід до відновлюваних джерел енергії та технологій пом'якшення зміни клімату вимагає металоємних технологій, включаючи сонячні панелі, вітрові турбіни, акумулятори та електричні транспортні засоби.

Парадоксально, що спроби боротьби зі зміною клімату через впровадження зелених технологій самі по собі створюють додатковий тиск на навколишнє середовище через необхідність видобутку великих обсягів металів. Цей факт підкреслює складність екологічних викликів сучасності та необхідність комплексного підходу до їх вирішення.

Автори дослідження наголошують на необхідності вдосконалення екологічних оцінок гірничодобувної діяльності. Вони рекомендують більш суворе впровадження політик регулювання та координовані дії між різними секторами протягом усього ланцюга поставок, включаючи видобуток, переробку, споживачів та фінансові ринки.

Особливу увагу дослідники приділяють впливу на водні ресурси. Гірничодобувна промисловість не лише споживає величезні обсяги води для технологічних процесів, але й часто забруднює водойми токсичними речовинами, що може мати довготривалі наслідки для місцевих спільнот та екосистем.

Втрата біорізноманіття внаслідок гірничодобувної діяльності також викликає серйозне занепокоєння науковців. Руйнування природних середовищ існування, фрагментація екосистем та забруднення призводять до зникнення видів та порушення екологічної рівноваги в регіонах видобутку.

Дослідження також висвітлює регіональні особливості впливу гірничодобувної промисловості. Країни Океанії, зокрема Австралія, стали світовими лідерами з видобутку багатьох металів, що призвело до значних змін у ландшафті та екосистемах континенту. Південна Америка, особливо країни Андського регіону, також зазнала інтенсивного розвитку гірничодобувної промисловості з відповідними екологічними наслідками.

Азіатський регіон демонструє особливо швидке зростання видобутку, що пов'язано з економічним розвитком країн регіону та їхніми потребами в сировині для промисловості та інфраструктури. Китай, зокрема, є як одним з найбільших видобувачів, так і споживачів металів у світі.

Автори дослідження підкреслюють необхідність розробки більш сталих підходів до видобутку та використання металів. Це включає покращення технологій переробки та повторного використання металів, розвиток альтернативних матеріалів та більш ефективне планування використання ресурсів на всіх рівнях — від місцевого до глобального.