Випромінювання квазара перешкоджає формуванню зір у сусідній галактиці

Міжнародна група астрономів виявила незвичайну взаємодію між двома далекими галактиками, використовуючи дані спостережень з Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії та радіотелескопа ALMA. Галактики, що знаходяться на відстані понад 11 мільярдів світлових років від Землі, демонструють унікальну космічну взаємодію, яку науковці назвали «космічним турніром».

Доктор Паск'є Нотердам з Інституту астрофізики Парижа та Французько-чилійської лабораторії астрономії пояснює: «У віддалених глибинах Всесвіту дві галактики ведуть захопливу війну. Вони раз у раз кидаються одна на одну зі швидкістю 500 кілометрів на секунду на жорсткому курсі зіткнення, але щоразу завдають лише ковзного удару, перш ніж відступити та підготуватися до наступного раунду».

Особливість цієї взаємодії полягає в тому, що одна з галактик містить активний квазар — надяскраве ядро галактики, що живиться надмасивною чорною дірою та випромінює колосальну кількість енергії. Квазар, відомий під назвою J012555.11−012925.00, випромінює потужне випромінювання, яке суттєво впливає на сусідню галактику.

«Вперше ми спостерігаємо, як випромінювання квазара безпосередньо впливає на внутрішню структуру газу в звичайній галактиці», — зазначає доктор Сергій Балашев з Фізико-технічного інституту імені Йоффе. За його словами, випромінювання квазара порушує структуру хмар газу та пилу в сусідній галактиці, залишаючи лише найменші та найщільніші ділянки.

Спостереження за допомогою VLT та ALMA показують, що ці залишкові ділянки газу, ймовірно, занадто малі для формування нових зір. Це призводить до драматичної трансформації галактики, значно зменшуючи кількість потенційних зоряних колисок — областей, де могли б народжуватися нові зорі.

Науковці відзначають, що це відкриття має особливе значення для розуміння еволюції галактик у ранньому Всесвіті. Світло від цієї космічної взаємодії подорожувало до нас понад 11 мільярдів років, тому ми спостерігаємо її такою, якою вона була, коли Всесвіту було лише 18% від його нинішнього віку. У той час квазари та злиття галактик були значно поширенішими явищами.

Доктор Балашев також підкреслює важливість цього процесу для самого квазара: «Вважається, що такі злиття приносять величезну кількість газу до надмасивних чорних дір, що знаходяться в центрах галактик. У цьому космічному турнірі нові запаси палива потрапляють у межі досяжності чорної діри, яка живить квазар. Коли чорна діра поглинає це паливо, квазар може продовжувати свій руйнівний вплив».

Це дослідження не лише демонструє рідкісний випадок прямого спостереження впливу квазара на сусідню галактику, але й допомагає краще зрозуміти процеси формування та еволюції галактик у ранньому Всесвіті. Результати дослідження були опубліковані в престижному науковому журналі Nature.

Відкриття також підкреслює важливість сучасних астрономічних інструментів, таких як VLT та ALMA, які дозволяють астрономам зазирнути в найвіддаленіші куточки Всесвіту та спостерігати за процесами, що відбувалися мільярди років тому. Це допомагає вченим краще розуміти, як формувався та еволюціонував наш Всесвіт протягом своєї історії.