Виверження вулкана Хунга-Тонга: вплив на клімат під сумнівом

Виверження вулкана Хунга-Тонга у січні 2022 року стало найпотужнішим за часів супутникових спостережень. Воно викинуло в стратосферу безпрецедентну кількість водяної пари, що одразу привернуло увагу науковців. Незабаром після цього глобальні температури різко зросли, що викликало питання про можливий зв'язок між цими подіями.

Новий масштабний звіт про наслідки виверження містить детальний аналіз атмосферних змін. Документ підтверджує унікальність події: «Стратосферне зволоження, спричинене виверженням, було безпрецедентним за масштабом, висотою та тривалістю в супутниковому записі». Виверження збільшило глобальний вміст водяної пари в стратосфері приблизно на 10 відсотків, що становить близько 150 терограмів.

Попри це, автори звіту роблять категоричний висновок: «Рекордно високі глобальні приземні температури у 2023−2024 роках не були спричинені виверженням Хунга». Це твердження з'являється на початку документа, а не як результат аналізу.

Дослідники оцінюють радіаційний вплив виверження приблизно у мінус 0,4 ватів на квадратний метр протягом перших двох років. За їхніми розрахунками, виверження мало знизити глобальну приземну температуру приблизно на 0,05 градуса Цельсія протягом 2022−2023 років. Однак звіт визнає критичний момент: «Через більшу міжрічну мінливість цю зміну температури неможливо спостерігати».

Документ неодноразово підкреслює, що вплив виверження на поверхневий клімат «відносно малий і не відрізняється від фонової внутрішньої мінливості земної системи». Дослідники спираються на моделі глобального хімічного клімату, хоча визнають розбіжності між різними моделями.

Коли йдеться про аномалії озону, спричинені транспортними процесами, звіт визнає: «Не зрозуміло, якою мірою транспортні аномалії були причинно пов'язані з виверженням». Це визнання ставить під сумнів можливість чіткої атрибуції впливів виверження на кліматичну систему.