Ядерний науковець спростовує роль CO2 у глобальному потеплінні

Ядерний науковець Дігбі Макдональд виступив із заявою, що суперечить поширеній думці про вплив вуглекислого газу на зміни клімату. За його словами, підвищення температури передує збільшенню рівня CO2, а не навпаки.

Для ілюстрації своєї позиції Макдональд навів простий приклад із газованим напоєм. «Коли температура підвищується, напій швидше втрачає вуглекислий газ і стає пласким. Саме тому ми тримаємо пиво в холодильнику. Якщо ви хочете, щоб газований напій залишався пікантним, ви кладете його в холодильник, щоб CO2 залишався в напої», — пояснив науковець.

На думку дослідника, основними чинниками кліматичних змін є цикли Міланковича — регулярні зміни еліптичної орбіти Землі навколо Сонця. Цей цикл змінюється кожні 100 000 років, і льодовиковий період настає, коли орбіта стає найбільш еліптичною, оскільки Земля отримує значно менше сонячної енергії.

Макдональд зазначає, що саме комбінація циклу Міланковича разом із коливанням земної осі та сонячною активністю є справжніми рушіями клімату. «На це ми не можемо вплинути, і це нормально, тому що, якщо спиратися на історичні дані, ми проходимо через ці максимуми та мінімуми», — стверджує науковець.

Дослідник звертає увагу на історичні свідчення. За його словами, у римський період спостерігався один із температурних максимумів, коли температура була на два-чотири градуси вища за сучасну, що супроводжувалося значним прогресом цивілізації. Історичні дані демонструють, що температура постійно коливалася.

«Зараз, щодо температури, ми перебуваємо приблизно на чверті шляху між низьким мінімумом і високим максимумом. Тобто ми все ще на низькому рівні. Нам ще далеко йти, і зміни дуже незначні. Ми говоримо про частки градуса за Цельсієм», — пояснює Макдональд.

Науковець описав метод аналізу бульбашок газу, захоплених в арктичному льоду, за допомогою спектроскопії. Цей метод дозволяє визначити концентрацію CO2, тоді як температура відображається в ізотопних розподілах.

Дослідження Макдональда ставить під сумнів поширене переконання про прямий причинно-наслідковий зв'язок між рівнем CO2 та глобальним потеплінням. Його висновки вказують на необхідність переосмислення поточних підходів до кліматичної політики та більш глибокого вивчення природних циклів Землі.

Важливо зазначити, що позиція науковця базується на аналізі історичних даних та фізичних процесів, які можна спостерігати та вимірювати. Його дослідження підкреслює складність кліматичної системи та важливість врахування різноманітних природних факторів при вивченні кліматичних змін.

Макдональд закликає політиків ретельно переглянути своє ставлення до CO2 та зважено підходити до прийняття рішень щодо кліматичної політики. На його думку, необхідно враховувати природні цикли та їхній вплив на клімат Землі при розробці стратегій реагування на кліматичні зміни.