Як агенти ШІ змінять інтернет і наші покупки: погляд у майбутнє

Сфера штучного інтелекту стрімко еволюціонує, і зараз ми стаємо свідками появи нового покоління технологій — AI агентів, які здатні не просто відповідати на запитання, а виконувати практичні завдання.

Уявіть собі: ви складаєте список покупок, а цифрова система сама заходить на сайт супермаркету, обирає продукти за найнижчою ціною та оформляє доставку. Саме так працює Operator — експериментальний агент від OpenAI, компанії, що створила ChatGPT. Цей інструмент, доступний у Великій Британії з минулого місяця, демонструє, як ШІ може змінити наше повсякденне життя, від покупок до робочих процесів.

На відміну від звичних чат-ботів, агенти штучного інтелекту мають певну автономність і можуть взаємодіяти з вебінтерфейсами. Наприклад, Operator відкриває браузер, вводить запити в пошуку, гортає результати й додає товари в кошик.

Авторка Вікторія Терк, яка тестувала систему, зазначає, що спостерігати за цим процесом — ніби бачити цифрового привида, який виконує рутинну роботу. Її чоловік навіть пожартував, чи не людина з Індії ховається за цими діями. Але це лише початок: подібні розробки з’являються й у конкурентів — Anthropic додав функцію «комп’ютерного використання» до свого чат-бота Claude, а Perplexity і Google інтегрують агентські можливості у свої продукти.

Експерти по-різному визначають, що таке AI агент, але ключова ідея полягає в тому, що він виходить за рамки простої розмови. Маргарет Мітчелл, головна етична науковиця компанії Hugging Face, пояснює: «Як тільки система починає виконувати дії поза вікном чату, вона перетворюється з бота на агента». Поки що ці технології перебувають на стадії експериментів. OpenAI називає Operator «дослідницьким прев'ю», а в мережі вже повно історій про кумедні помилки: від покупки дюжини яєць за 31 долар до спроби повернути продукти назад у магазин.

Чи є це просто черговою хвилею технологічного хайпу? Гері Маркус, науковець і критик великих мовних моделей, вважає, що агенти могли б значно полегшити рутину, але їхня надійність поки під питанням.

«Вони поки що більше про рекламу, ніж про реальну користь», — зазначає він. Щоб перевірити це, Вікторія Терк вирішила протестувати Operator на практиці. Її перше завдання — купити продукти для дому. Система запитала, чи є у неї переваги щодо магазину, і, отримавши відповідь «обирай найдешевше», відкрила сайт Ocado, одного з британських онлайн-супермаркетів. Operator самостійно шукав товари, фільтрував їх за ціною і додавав у кошик. Наприклад, для «лосося» він обрав копчений варіант, а для «декількох овочів» — броколі, моркву та цибулю-порей.

Тестування виявило як сильні сторони, так і слабкості. Operator не гальмував користувачку зайвими питаннями, а брав ініціативу, але іноді його вибір був несподіваним. Замість молочного шоколаду він обрав 70% чорний, а потім, після зауваження, замінив його на Galaxy. Проблеми виникли з мінімальною сумою замовлення на Ocado та необхідністю входу в акаунт — тут довелося втручатися вручну. OpenAI наголошує, що агент зупиняється, коли потрібні конфіденційні дані, як-от логіни чи платіжна інформація, і не робить скриншотів у такі моменти для безпеки.

Другий тест — замовлення їжі з ресторану через Deliveroo. Operator обрав місцевий заклад із високим рейтингом, але замість класичного бургера приніс страву з рибної крамниці. Результат був прийнятним, але не ідеальним, а пропущені чайові для кур’єра додали незручності. Ще складніше виявилося бронювання манікюру: система спочатку запропонувала салон за годину їзди від дому, а потім — у центрі Лондона, перш ніж уточнити місце розташування користувачки. У підсумку авторка зробила висновок, що поки що людині швидше впоратися самій.

Попри недоліки, потенціал агентів величезний. Вони вже проникають у професійні сфери. Наприклад, GitHub, платформа для розробників, працює над проектом Padawan — агентом, який зможе автономно писати код і працювати асинхронно. Томас Домке, голова GitHub, вважає, що такі інструменти не замінять програмістів, а розширять їхні можливості, зробивши кодинг доступнішим для новачків. Він мріє про персонального агента, який знатиме звички власника й бронюватиме відпустку для його родини.

Та чим більше автономії в агентів, тим вищі ризики. Маргарет Мітчелл застерігає від створення повністю незалежних систем, які можуть вийти з-під контролю, наприклад, отримавши доступ до особистих даних чи навіть критичної інфраструктури. Уявіть агента, який випадково розсилає ваші дані шахраям або публікує дивний контент у соцмережах. Для запобігання цьому потрібні чіткі обмеження та регулювання.

У майбутньому агенти можуть кардинально змінити інтернет. Якщо зараз сайти орієнтовані на людину, то з ростом їхньої активності з’явиться потреба в інформації, адаптованій для ШІ. Домке прогнозує, що бренди змагатимуться за увагу агентів, а домашні сторінки втратять значення. Мітчелл додає, що агенти почнуть взаємодіяти між собою — ваш помічник домовлятиметься з моїм про зустріч. А одного дня вони можуть втілитися в роботів, які пратимуть білизну чи готуватимуть сніданок. Головне — не давати їм доступ до зброї.

Технологія ще сира, але вже зараз зрозуміло: агенти ШІ — це не просто інструмент, а крок до нового способу життя. Питання лише в тому, наскільки швидко ми навчимося довіряти їм наші списки покупок і чи не отримаємо ми замість свіжого лосося копчену закуску.