Як інфлюенсери з TikTok дають шкідливі медичні поради


Нове дослідження показало, що 85% постів у соцмережах про медичні тести містять хибну інформацію, яка може призвести до шкоди здоров’ю.

Фото Freepik
Фото Freepik

Погані медичні поради та шахрайські ліки відомі людству з давніх часів. Ранні християни ковтали зображення святих, щоб позбутися хвороб і болю, а в XVIII столітті шарлатани продавали «зміїну олію» як панацею від усіх недуг. Сьогодні, в епоху соціальних мереж, дезінформація в галузі медицини поширюється швидше, ніж будь-який мандрівний знахар міг би мріяти. Завдяки мільйонам підписників, які доступні одним дотиком до екрана, інфлюенсери отримали значний вплив на сприйняття людьми здоров’я та медичних рекомендацій.

Нове дослідження, опубліковане в журналі JAMA Network Open, виявило, що близько 85% дописів у соціальних мережах про медичні тести містять оманливу або потенційно шкідливу інформацію. У цих публікаціях часто не згадуються важливі ризики, такі як надмірна діагностика чи надлишкове використання процедур. Автори дослідження зазначають: «Ці дані свідчать про потребу в суворішому регулюванні медичної дезінформації в соціальних мережах».

Дослідники наголошують, що пости в соціальних мережах є одним із головних чинників надмірної діагностики та зростання попиту на непотрібні медичні втручання, що становить серйозну загрозу для здоров’я. Надмірна діагностика відволікає ресурси системи охорони здоров’я від боротьби з хворобами, які недостатньо діагностуються чи лікуються. Водночас надлишкове використання процедур може спричинити побічні ефекти, наприклад, головний біль від медикаментів.

Для аналізу вчені розглянули 982 дописи від інфлюенсерів Instagram і TikTok із загальною аудиторією близько 200 мільйонів підписників. Дослідження зосередилося на п’яти типах медичних тестів, серед яких повне сканування тіла за допомогою МРТ і перевірка рівня тестостерону. Лише 15% цих дописів згадували потенційні ризики, пов’язані з такими процедурами.

Більшість інфлюенсерів, які брали участь у дослідженні, не мали медичної освіти чи відповідної кваліфікації для надання правдивих порад. Лише 6% дописів містили бодай якісь медичні докази. Натомість автори публікацій часто покладалися на особисті історії чи вибірково підібрані дані, щоб просувати тести, які не завжди є необхідними чи корисними. Наприклад, тести на раннє виявлення множинних видів раку та дослідження мікробіому кишківника активно рекламуються в соціальних мережах як ключ до здоров’я. Однак наукові дані, які б підтверджували їхню доцільність для масового використання, залишаються обмеженими.

Автори дослідження підкреслюють: «Ці нові докази переконливої та оманливої інформації в майже тисячі дописів вимагають дій, щоб зменшити ризик надмірної діагностики та надлишкового лікування». Окрім того, виявилося, що понад дві третини інфлюенсерів отримували фінансову винагороду за просування тестів, про які вони писали. Така зацікавленість призводить до упередженості: переваги процедур перебільшуються, а ризики применшуються.

Фінансові стимули відіграють ключову роль у формуванні контенту в соціальних мережах. Інфлюенсери, які рекламують медичні тести, часто співпрацюють із компаніями, що їх продають, отримуючи прибуток від кожного клієнта, залученого через їхні дописи. Це створює ситуацію, коли здоров’я аудиторії поступається комерційним інтересам.

Пошук надійних і науково обґрунтованих порад у цифровому світі залишається складним завданням. Проте дослідження пропонує кілька практичних кроків, які допоможуть захиститися від медичної дезінформації. По-перше, завжди перевіряйте джерело інформації. Чи має людина, яка дає пораду, медичну освіту? Інфлюенсери часто не володіють необхідними знаннями, щоб бути надійними консультантами. По-друге, критично оцінюйте контент: чи посилається автор на наукові дані з авторитетних джерел? Якщо ні, варто поставити під сумнів правдивість інформації.

По-третє, перевіряйте факти за допомогою перевірених ресурсів. Такі сайти, як NHS, Mayo Clinic або Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), пропонують точну та актуальну інформацію. По-четверте, подумайте, перш ніж ділитися дописом: чи може він бути неправдивим або завдати шкоди? Перевірка точності з авторитетним джерелом допоможе уникнути поширення хибних даних. Нарешті, розвивайте медіаграмотність. Ігри з науковою основою, такі як Spot the Troll або Bad News, можуть знизити ймовірність того, що ви повірите фальшивим медичним твердженням.

Соціальні мережі змінили наше сприйняття здоров’я, зробивши його одночасно доступнішим і вразливішим до маніпуляцій. Інфлюенсери, які видають себе за експертів, можуть впливати на мільйони людей, але їхні поради часто далекі від науки. Дослідження в JAMA Network Open є черговим нагадуванням про те, що в цифрову еру здоров’я потребує не лише профілактики хвороб, а й захисту від інформаційних пасток.

— За матеріалами DW