Як каракатиці «гіпнотизують» здобич рухомим малюнком на шкірі

У світі природи здатність залишатися непомітним під час полювання є ключовою для багатьох хижаків. Нове дослідження, проведене вченими з Університету Бристоля та опубліковане в журналі Science Advances, розкриває унікальний механізм, який використовують ширококлубні каракатиці (Sepia latimanus), щоб обманути свою здобич у вирішальні моменти атаки. Ці дивовижні морські істоти, відомі своєю здатністю швидко змінювати колір і малюнок на шкірі, застосовують динамічний дисплей у вигляді темних смуг, що рухаються вниз по голові та щупальцях, щоб приховати свої маневри під час наближення до жертви.

Дослідники виявили, що проблема збереження камуфляжу під час руху є спільною для багатьох хижаків, які переслідують здобич. Традиційно камуфляж розглядався як адаптація, яку жертви використовують для захисту від хижаків, причому більшість досліджень зосереджувалися на нерухомих об’єктах. Рух, як правило, руйнує ефект маскування, роблячи його менш ефективним. Однак каракатиці, завдяки своїй унікальній фізіології, перевертають це уявлення. «Камуфляж зазвичай вивчали як спосіб уникнення виявлення чи розпізнавання хижаками, але майже завжди в контексті нерухомої здобичі, адже рух часто порушує маскування», — пояснює провідний автор дослідження, доктор Маттео Санто з Школи біологічних наук Університету Бристоля.

Каракатиці відомі своєю стратегією «тихого полювання». Вони повільно підкрадаються до здобичі, покладаючись на свою здатність зливатися з оточенням. Завдяки спеціальним клітинам у шкірі — хроматофорам — ці тварини можуть миттєво змінювати колір і текстуру, адаптуючись до фону. Але нове дослідження показало, що ширококлубні каракатиці йдуть далі: вони використовують активний рух смуг як частину мисливської тактики. Цей динамічний дисплей, який вчені назвали «прохідними смугами», дозволяє хижаку залишатися «невидимим» для здобичі навіть під час руху.

Щоб зрозуміти, як це працює, дослідники відтворили перспективу краба — типової здобичі каракатиці. Аналіз показав, що рух темних смуг створює сильний візуальний ефект, який перевантажує зорову систему жертви. Замість того, щоб помітити наближення хижака, краб сприймає лише ритмічний рух смуг, що відволікає його увагу від реальної загрози. «Для нашого ока цей дисплей виглядає дуже помітним і контрастує з фоном, але він використовує сильні сигнали руху, щоб обдурити здобич», — зазначає доктор Санто.

Старший автор дослідження, доктор Мартін Хоу, додає: «Більшість каракатиць покладаються на скритність, щоб наблизитися до здобичі. Завдяки своїй унікальній шкірі, що швидко змінює колір, ці тварини мають ширший спектр можливостей для камуфляжу під час руху, ніж більшість інших хижаків». Цей механізм є прикладом так званої «рухової маскування» — стратегії, яка дозволяє хижаку приховати свої наміри, навіть перебуваючи в полі зору жертви.

Цікаво, що ширококлубні каракатиці не обмежуються лише одним типом мисливського дисплея. Дослідження показало, що вони можуть використовувати щонайменше три інші складні візуальні стратегії для полювання. Така різноманітність адаптацій вражає і свідчить про високий рівень еволюційної гнучкості цих головоногих молюсків. «Це неймовірна різноманітність способів наближення до здобичі», — підкреслює доктор Санто, додаючи, що його команда планує детальніше дослідити, як функціонують інші дисплеї та що спонукає каракатиць обирати той чи інший варіант у конкретній ситуації.

Особисті враження від спостереження за цими тваринами в дикій природі лише посилили інтерес учених до теми. «Спостерігати за полюванням каракатиці з дисплеєм прохідних смуг — це як дивитися на трюки вправного ілюзіоніста. Це справді магічний досвід», — ділиться доктор Санто. Він зазначає, що перше знайомство з цією поведінкою в природному середовищі стало для нього незабутнім моментом, який підкреслив складність і красу природних адаптацій.

Ці висновки не лише розширюють наше розуміння поведінки каракатиць, але й відкривають нові перспективи для вивчення взаємодії між хижаками та здобиччю в природі. Як зорова система жертв реагує на подібні сигнали? Чи можуть інші види хижаків використовувати схожі стратегії? Ці питання залишаються відкритими для майбутніх досліджень. Поки що ж науковці продовжують розкривати таємниці однієї з найхитріших істот океану, яка буквально «гіпнотизує» свою здобич, щоб здобути перемогу в боротьбі за виживання.