Як медицина України вижила під час війни та пандемії: дослідження науковців

Дослідження українських науковців вперше комплексно розкрило глибинні процеси трансформації системи охорони здоров'я в умовах подвійного випробування — пандемії коронавірусу та повномасштабної війни. Колектив авторитетних дослідників з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Інституту медицини праці НАМН України та інших провідних наукових установ провів масштабний аналіз функціонування медичної галузі.

За даними дослідження, повномасштабне вторгнення рф створило безпрецедентні виклики для вітчизняної системи охорони здоров'я. На підконтрольних українському уряду територіях було зафіксовано часткове пошкодження або повне руйнування будівель 7% медичних закладів. П'ять відсотків установ зазнали пошкоджень обладнання, близько 4% закладів частково або повністю втратили функціональність.

Ключовими факторами впливу на роботу медичних установ стали:

Нестача персоналу (51%)
Проблеми безпеки (31%)
Пошкодження закладів (26%)

Найбільш постраждалими регіонами виявилися Херсонська, Донецька, Чернігівська та Харківська області. У Херсонській області пошкоджено 57,3% медичних закладів, у Донецькій — 52,4%, в Чернігівській — 33,2%, у Харківській — 26,5%.

Дослідження також виявило драматичні зміни в культурі безпеки медичних закладів. За період з 2016 по 2023 роки спостерігається суттєве зниження позитивних показників за ключовими характеристиками:

Організаційне навчання: зменшилося з 91% до 84%
Підтримка керівництвом безпечних практик: з 80% до 68%
Робота в команді: з 82% до 60%
Кадрове забезпечення: з 53% до 39%

Пандемія COVID-19 додатково ускладнила ситуацію. Станом на 29 червня 2023 року зафіксовано 154 637 підтверджених випадків захворювання серед медичних працівників, з яких 15 981 визнано пов'язаними з професійною діяльністю.

Особливо вражаючою є статистика травматизму. У 2021 році порівняно з допандемійним періодом зафіксовано зростання виробничого травматизму у сфері охорони здоров'я більш ніж у 30 разів. Частка травматизму в галузі охорони здоров'я досягла 72,1% від загального виробничого травматизму в країні.

Науковці наголошують на критичній необхідності розробки комплексної стратегії розвитку культури безпеки в медичній сфері. Ключовими напрямками мають стати:

Підготовка персоналу до роботи в надзвичайних ситуаціях
Створення ефективних систем комунікації
Забезпечення психологічної підтримки медичних працівників
Розвиток інфраструктурної стійкості медичних закладів

Дослідження показало, що українська система охорони здоров'я виявила неймовірну здатність адаптуватися та продовжувати функціонувати навіть в найскладніших умовах. Попри колосальні випробування війною та пандемією, медичні працівники демонструють неймовірну стійкість, професіоналізм та відданість своїй справі.

Автори дослідження — Р.П. Брухно, О.М. Науменко, О.П. Яворовський та інші — підкреслюють, що саме людський фактор, культура безпеки та взаємопідтримка є ключовими резервами для подолання системних викликів у медицині.