Як молекулярні «годинники» можуть розповісти про стан здоров’я

Популярність тестів на визначення біологічного віку зростає. Такі аналізи базуються на дослідженні епігенетичних маркерів, що змінюються протягом життя людини. Одним із найпопулярніших таких тестів скористалася світова знаменитість Кім Кардашян, яка у фінальному епізоді шоу «The Kardashians» отримала результати аналізу крові, згідно з якими її біологічний вік на дев’ять років молодший за паспортний. Це викликало інтерес у широкого загалу, але водночас і занепокоєння серед науковців.

Дослідники, які працюють над створенням таких тестів, з одного боку радіють зростанню суспільної зацікавленості темою старіння, а з іншого — непокояться через можливі хибні очікування. Вчені попереджають, що інтерпретація результатів не завжди є однозначною. «Є багато плутанини у сприйнятті цих тестів, як у наукових колах, так і серед широкої аудиторії», — зазначає молекулярний епідеміолог Брайан Чен.

Сучасні дослідження зосереджені на створенні більш точних і валідованих тестів для оцінки біологічного віку. Більшість таких тестів використовують хімічні мітки на ДНК, зокрема метилювання. Група генетиків на чолі зі Стівом Горватом ще десять років тому розробила один із перших «епігенетичних годинників», що аналізував 353 ділянки метилювання в геномі. Подальші дослідження дозволили створити більш складні алгоритми, що враховують додаткові показники, зокрема рівень білків і метаболітів у крові.

Точність цих тестів все ще є предметом дискусій. Науковці зазначають, що хоча певні біомаркери можуть корелювати з віком, немає чітких доказів їхнього прямого впливу на стан здоров'я. Крім того, результати тестів можуть варіюватися залежно від обраної методики. Одне з досліджень 2022 року показало, що шість різних епігенетичних тестів можуть давати розбіжності до дев'яти років при аналізі одного й того ж зразка.

Попри це, інвестиції в дослідження старіння продовжують зростати. Фонд Hevolution у Саудівській Аравії виділив 400 мільйонів доларів на дослідження здорового старіння, а у 2024 році в США запустили програму з розробки та валідації біомаркерів старіння. Крім того, організатори XPRIZE Healthspan готують семирічний конкурс із призовим фондом 101 мільйон доларів, щоб стимулювати розробку методів подовження здорового життя.

Попри високий інтерес до епігенетичних тестів, деякі вчені скептично ставляться до їх використання у клінічній практиці. Джеймі Джастіс, геронтолог з XPRIZE Foundation, наголошує, що такі тести мають не просто показувати зміну молекулярних маркерів, а й бути пов’язаними з конкретними фізіологічними показниками здоров’я. Важливо оцінювати не лише епігенетичний профіль, але й такі аспекти, як фізична активність, когнітивні здібності та стан імунної системи.

Проблема також полягає у відсутності єдиного визначення поняття «біологічний вік». Опитування 2024 року серед понад 100 дослідників показало, що спільної думки щодо цього терміну немає. Одні вчені визначають старіння як втрату функціональності організму, інші — як накопичення пошкоджень у клітинах.

Крім того, науковці продовжують досліджувати механізми, що лежать в основі змін епігенетичних маркерів. Деякі експерименти продемонстрували, що певні життєві події, такі як вагітність, можуть тимчасово змінювати показники біологічного віку, а потім повертати їх до початкових значень. Це ставить під сумнів припущення про незворотність процесів старіння.

Популярність тестів на визначення біологічного віку також породжує ризики для споживачів. Деякі люди можуть надмірно покладатися на отримані результати, ігноруючи загальні рекомендації щодо здорового способу життя. Інші можуть відчувати стрес або навіть змінювати рішення щодо свого здоров’я, спираючись на неповність валідованих показників.

Висновки щодо використання таких тестів залишаються невизначеними. Хоча науковці визнають потенціал епігенетичних маркерів у вивченні процесів старіння, надійність і застосування цих тестів у медичній практиці потребують подальших досліджень. Важливо не лише спостерігати за змінами у ДНК, а й розуміти, як ці процеси впливають на загальний стан організму.