Як соматотип впливає на рухову підготовленість студентів

Сучасні дослідження у сфері фізичного виховання демонструють, що індивідуальні особливості організму відіграють визначальну роль у розвитку рухових здібностей. Науковці з різних українських університетів провели фундаментальне дослідження, яке розкриває взаємозв'язок між соматотипом та руховою підготовленістю студентської молоді.

У дослідженні взяли участь 39 юнаків віком 17,6 років, які навчаються на перших курсах вищих навчальних закладів. Вчені використали модифіковану методику Штефко-Островського для визначення соматотипів та провели комплексне тестування рухових здібностей.

Учасники дослідження були розподілені на чотири групи залежно від соматотипу: астенічний (8 осіб), торакальний (12 осіб), м'язовий (10 осіб) та дигестивний (9 осіб). Науковців цікавили особливості прояву 11 основних компонентів рухової підготовленості.

Дослідження включало тестування за різними параметрами: швидкість рухів, здатність до балансування, вибухова та статична сила м'язів, гнучкість, спритність та аеробна витривалість. Тестування проводилося двічі — на початку (січень) та наприкінці (травень-червень) навчального семестру.

Результати виявили суттєві відмінності у розвитку рухових компонентів залежно від соматотипу. Найбільша кількість відмінностей (10 з 11 можливих) була зафіксована між торакальним та дигестивним типами. Зокрема, торакальний тип демонстрував кращі показники у швидкості, силі та витривалості, тоді як дигестивний тип мав перевагу у деяких статичних вправах.

Цікавим спостереженням стали зміни у фізичній підготовці протягом семестру. Незважаючи на відсутність обов'язкових занять фізичною культурою (через пандемію COVID-19 та воєнний стан), у студентів торакального та м'язового типів відзначалося покращення показників сили м'язів живота.

Дослідники наголошують на важливості персоналізованого підходу у фізичному вихованні. Кожен соматотип має унікальні фізіологічні особливості, які впливають на розвиток рухових здібностей. Це означає, що стандартні програми фізичної підготовки не можуть бути однаково ефективними для всіх студентів.

Наукова робота проводилася колективом дослідників з різних українських університетів: Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії, Кам'янець-Подільського національного університету, Львівської політехніки, Луцького технічного університету та Львівського національного університету ветеринарної медицини.

Результати дослідження мають значну практичну цінність для модернізації системи фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Вони демонструють необхідність індивідуального підходу та врахування соматотипологічних особливостей студентів при розробці навчальних програм з фізичної культури.

Подальші дослідження науковці планують спрямувати на розроблення персоналізованих методик фізичного виховання, які враховуватимуть індивідуальні особливості студентів різних соматотипів.