Як війна оживила меми

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року інформаційний простір України заполонили не лише новини, а й інтернет-меми, які стали унікальним відображенням реакції суспільства на війну. Дослідження показало, що ці меми не просто розважають, а й виконують роль психологічного захисту, допомагаючи українцям справлятися з травмами війни через гумор. Водночас вони фіксують важливі історичні моменти, стаючи частиною «спільної пам’яті» нації.

Вчені з Київського національного університету імені Тараса Шевченка проаналізували понад 100 мемів, які з’явилися в українському медіапросторі з початку війни. Вони виявили, що ці короткі повідомлення, часто поєднані з картинками, відображають швидку реакцію на події: від героїзації українських захисників до висміювання ворога. Наприклад, фраза «за два-три тижні», сказана радником президента Олексієм Арестовичем, стала основою для цілої серії жартів, які підкреслюють абсурдність прогнозів. Такі меми, за словами дослідників, не лише розважають, а й допомагають розрядити напругу в суспільстві.

Особливу увагу приділили контрасту «свій-чужий», який лежить в основі більшості військових мемів. Цей спосіб виявився зрозумілим понад 70% опитаних, що свідчить про легкість сприйняття таких жартів. Дослідження проводили в три етапи — у березні-квітні 2022 року, вересні 2022 року та травні-червні 2023 року, опитавши 100 киян, які ховалися від обстрілів у метро на станціях «Арсенальна» та «Золоті ворота». Респонденти оцінювали меми за шкалою від 0 до 5, де 5 означало повне розуміння. Більшість — понад 80% — без проблем розшифрували зміст, що підтверджує їхню популярність і доступність.

Меми про «привида Києва», собаку-сапера Патрона чи «бавовну» (гра слів від «хлопок» — вибух) стали символами боротьби й опору. Дослідники зазначають, що ці образи не лише піднімають настрій, а й формують нову культурну базу, яка об’єднує українців. Наприклад, мем про «русскій воєнний корабель» з острова Зміїний швидко перетворився на національний символ стійкості. Водночас меми про російських пропагандистів чи невдалі дії ворога, як-от історія з «Чмонею», додають сарказму й іронії, підсилюючи контраст між сторонами конфлікту.

Для аналізу вчені застосували кілька методів. Медіамоніторинг допоміг виявити найпоширеніші меми в українському інтернеті, а соціологічне опитування розкрило, як люди їх сприймають і які асоціації вони викликають. Стилістичний аналіз показав, що гумор у мемах досягається через порівняння, іронію, сарказм та цитати, які стають відомими завдяки повторенням у медіа. Наприклад, слово «паляниця» як пароль для розпізнавання «свій-чужий» породило хвилю жартів через складність його вимови для росіян.

Цікаво, що меми мають не лише локальне значення. Деякі з них, як «бавовна», вийшли за межі України, ставши частиною міжнародної комунікації. У англомовному сегменті з’явився термін «ibavorna», а музиканти навіть створили пісню на основі цього мему, підтримуючи українців. Це свідчить про здатність мемів долати культурні кордони й адаптуватися до різних аудиторій, зберігаючи свою суть.

Дослідники також звернули увагу на швидкоплинність мемів. Вони з’являються миттєво, реагуючи на події, але так само швидко зникають, якщо втрачають актуальність. Для їхнього успіху потрібні знання контексту — без цього розшифрувати жарт складно. Наприклад, мем про «Шекавицю» з натяком на чутки про ядерний удар зрозумів не кожен, але ті, хто в курсі, оцінили чорний гумор.

На думку вчених, меми стали не лише розвагою, а й способом збереження історичної пам’яті. Вони фіксують ключові моменти війни — від звільнення Київщини до постачання «Леопардів» — і передають їх наступним поколінням у доступній формі. Це явище назвали «гумористичним щитом», який допомагає українцям переживати складні часи, не втрачаючи оптимізму.

Авторами дослідження є Дмитро Сизонов, доктор філологічних наук, доцент, та Ольга Злотник-Шагіна, кандидат філологічних наук, асистент. Робота проводилася на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.