Як війна впливає на мозок: унікальне дослідження українських нейробіологів

Дослідження, проведене науковцями Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вперше розкрило глибокі нейрофізіологічні зміни в роботі мозку під час повномасштабної війни. Унікальне наукове дослідження демонструє, як хронічний стрес впливає на когнітивні здатності людини та її здатність виконувати розумові завдання.

Науковці на чолі з докторкою біологічних наук Марією Черних провели масштабне дослідження, залучивши 57 добровольців різного віку. Учасників було розподілено на дві групи: контрольну групу, обстежену до повномасштабного вторгнення, та групу воєнного періоду. Дослідження фокусувалося на аналізі електроенцефалографічної (ЕЕГ) активності мозку під час виконання ментальних арифметичних завдань.

Методологія дослідження передбачала реєстрацію електричної активності мозку за допомогою сучасного обладнання Neurocom. Учасникам пропонували виконати послідовні математичні обчислення подумки, while їхня мозкова активність реєструвалася в різних частотних діапазонах, зокрема в альфа-ритмі.

Ключові результати дослідження вразили науковців. У жіночій групі спостерігалося значне збільшення когерентних нервових зв'язків, особливо в α1-піддіапазоні. Це може свідчити про підвищений рівень поведінкового гальмування та фонової тривожності. Науковці інтерпретують це як свого роду захисний механізм мозку в умовах постійного стресу.

Чоловіча група продемонструвала відмінні патерни. У них відзначалося зменшення кількості нервових зв'язків та звуження топографії активності переважно до фронтальних ділянок кори головного мозку. Це може вказувати на складнощі з концентрацією уваги та внутрішньою когнітивною обробкою інформації.

Важливим висновком стало те, що піддіапазон α3 показав загальне зниження ефективності когнітивного контролю в обох групах. Це означає, що тривала дія стресових факторів війни впливає на здатність мозку ефективно керувати розумовими процесами незалежно від статі.

Дослідження також підтвердило гіпотезу про те, що альфа-ритм мозку є чутливим індикатором психоемоційного стану та когнітивного навантаження. Науковці виявили, що різні піддіапазони альфа-активності по-різному реагують на стрес: α1 пов'язаний з поведінковим гальмуванням, α2 — з увагою, а α3 — з пам'яттю та когнітивним контролем.

Практичне значення роботи полягає в тому, що вона надає унікальні наукові докази впливу тривалого стресу на нейрофізіологічні процеси. Отримані результати можуть бути корисними для розробки методів психологічної реабілітації та підтримки людей, які перебувають в умовах тривалого стресу.

Дослідження проведено в рамках наукової роботи кафедри вищої нервової діяльності біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Авторами стали Марія Черних, Вікторія Кравченко, Євдокія Решетнік та Ігор Зима — знані українські нейробіологи та фахівці в галузі вивчення мозку.

Наукова робота не лише розширює розуміння впливу війни на когнітивні функції, але й демонструє стійкість та адаптивність українського суспільства в надскладних умовах.