Як виглядали князі Русі: нове дослідження одягу на монетах

У новому дослідженні, опублікованому в «Українському нумізматичному щорічнику» за 2024 рік, вчені з України вперше комплексно проаналізували зображення одягу великих князів на давньоруських монетах і печатках. Робота відкриває невідомі раніше аспекти стилю та символіки княжої влади, спираючись на детальний аналіз головних уборів, верхнього одягу, взуття та декоративних елементів. Це дослідження заповнює прогалину в науковій історіографії, адже досі не існувало єдиного узагальнення знань про те, як виглядали правителі Русі на основі нумізматичних і сфрагістичних джерел.

Одним із ключових об’єктів аналізу стали головні убори князів. На монетах і печатках зображені шапки, корони, шоломи, діадеми та стемми, що різнилися за формою та оздобленням. Наприклад, княжа шапка часто прикрашалася хрестом і підвісками з намистин, які обрамляли обличчя правителя. Дослідники відзначають, що кількість намистин і їхнє розташування могли вказувати на статус або навіть конкретного князя. Цікаво, що на деяких зображеннях шапки доповнені діадемами, які, за припущенням учених, слугували ознакою влади не лише для чоловіків, а й для жінок у княжих родинах. Шоломи, як символ воїнської доблесті, також займали важливе місце: наприклад, на печатці Ярослава Мудрого князь зображений у шоломі, що нагадує згадки про золотий шолом Володимира Мономаха в літописах.

Верхній одяг князів викликав особливу увагу дослідників. Традиційно вважалося, що на монетах зображені плащі або кольчуги, але автори роботи пропонують нову інтерпретацію. Вони вважають, що масивні складки тканини та підняті плечі вказують на використання мантії — спеціального одягу, який підкреслював високий статус князя в церковній ієрархії Русі. Така мантія, ймовірно, шилася з грубої тканини й мала особливий крій, щоб створювати ефект величі. Ця гіпотеза контрастує з попередніми уявленнями про легкі плащі чи воїнські обладунки, додаючи новий вимір до розуміння княжого образу.

Декоративні елементи одягу також отримали свіже пояснення. Лінії, які раніше вважали складками тканини, можуть бути золотими нитками або орнаментами, нашитими на мантію. Крапки на одязі, що їх часто трактували як кольчугу чи намистини, дослідники пов’язують із прикрасами — перлами або дорогоцінним камінням. Такі деталі збігаються з візантійськими традиціями, що проникали на Русь через культурні та дипломатичні зв’язки. Наприклад, на срібляниках Володимира Великого видно намистини на зап’ястях і поясах, що нагадують оздоблення візантійських правителів, таких як Василій II чи Костянтин VIII.

Ще одним новаторським аспектом стало звернення до взуття князів. Раніше дослідники рідко аналізували нижню частину зображень, але цього разу вчені припустили, що на монетах зображені чоботи чи взуття на підборах. Це контрастує з думкою, що князь міг сидіти на троні босоніж, і вказує на прагнення монетарів показати правителя в повному вбранні, відображаючи традицію зображення людини на весь зріст, притаманну культурі Русі.

Дослідження спирається на методи порівняння, пошуку аналогій, іконографічного аналізу та метричних вимірювань. Хоча сучасні фізичні методи аналізу складу металу не застосовувалися, робота базується на ретельному вивченні нумізматичних колекцій, зокрема з фондів Музею Шереметьєвих, а також археологічних знахідок, як-от скарбів із срібляниками Володимира та Святополка. Результати пропонують схему для стандартизованого опису монет, що допоможе ідентифікувати нові різновиди та знахідки в майбутньому.

Автори роботи — Олександр Алфьоров із Інституту історії Національної академії наук України та Андрій Бойко-Гагарін із Музею грошей Національного банку України й Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв — наголошують, що ці знахідки не лише розширюють знання про матеріальну культуру Русі, а й відкривають можливості для використання образів князів у сучасному мистецтві, дизайні та історичних реконструкціях. Їхня праця стала першим кроком до систематизації знань про стиль і символіку княжої влади, що зберігалися століттями в металі монет і печатках.