Як здоров’я тварин впливає на клімат і людей

Здоров’я тварин відіграє ключову роль не лише у сфері тваринництва, а й у підтримці екологічної рівноваги та добробуту людства. Для фермерів, які займаються розведенням худоби, це очевидна істина, адже від стану їхніх тварин залежить продуктивність і прибуток. Однак наука дедалі більше звертає увагу на ширші наслідки: підтримка здоров’я худоби може зменшити інтенсивність викидів метану від виробництва м’яса та молока, одночасно покращуючи здоров’я людей і економічне становище дрібних фермерів у країнах із низьким рівнем доходу. Цей зв’язок між добробутом тварин, кліматом і людськими громадами набуває особливого значення в умовах глобальних змін, коли екстремальні погодні явища загрожують як сільському господарству, так і продовольчій безпеці.

Тваринництво є одним із найбільших джерел антропогенних викидів метану — потужного парникового газу, який значно підсилює глобальне потепління. За даними досліджень, на нього припадає понад третина таких викидів, що спричиняють підвищення температури планети та зростання частоти посух, повеней і хвиль спеки. Водночас тваринництво відіграє незамінну роль у забезпеченні людства білком і поживними речовинами, а також підтримує існування мільйонів сімей, особливо в сільських регіонах. Проте кліматичні зміни вже сьогодні ставлять під загрозу ці переваги, ускладнюючи умови для вирощування худоби та знижуючи її продуктивність. У таких умовах покращення здоров’я тварин стає не просто практичною необхідністю, а й стратегічним рішенням для адаптації до нових реалій.

Хвороби худоби завдають значних збитків фермерам, знижуючи продуктивність, репродуктивний успіх і навіть призводячи до загибелі тварин. Для дрібних фермерів у країнах із низьким і середнім рівнем доходу ці втрати можуть бути катастрофічними, адже худоба часто є основним джерелом їхнього існування. Крім економічного удару, хвороби мають приховану кліматичну ціну: тварина, яка захворіла чи загинула, все одно продукує метан протягом життя, але не приносить користі у вигляді молока чи м’яса. Таким чином, інвестування в здоров’я тварин дозволяє оптимізувати продуктивність і знизити так звану інтенсивність метану — кількість викидів на одиницю виробленої продукції. Це особливо актуально для регіонів, де ресурси обмежені, а попит на тваринний білок зростає.

Покращення здоров’я тварин має й інші важливі переваги. У регіонах із поширеним недоїданням здоровіші тварини забезпечують більше молока та м’яса, допомагаючи подолати дефіцит харчування. Крім того, це знижує ризик поширення зоонозних хвороб — інфекцій, які передаються від тварин до людей, — що є критичним фактором для громадського здоров’я. Для фермерів продаж більшої кількості продукції означає стабільніший дохід, що дозволяє покращувати якість життя їхніх сімей і громад. Таким чином, підтримка здоров’я худоби стає інструментом розв'язання кількох проблем одночасно: від кліматичних до соціально-економічних.

Нові дослідження, проведені на основі даних із Танзанії та Кенії, підкреслюють потенціал таких заходів. В Африці, де населення зростає, а урбанізація та підвищення доходів стимулюють попит на м’ясо й молоко, споживання цих продуктів може подвоїтися чи навіть потроїтися до 2050 року. Однак нинішня система виробництва не готова до таких викликів: наприклад, смертність телят сягає 20% щороку, що суттєво знижує ефективність ферм. Науковці довели, що навіть недорогі втручання, такі як вакцинація, покращення біобезпеки чи підтримка здоров’я молодняка, можуть одночасно сприяти боротьбі зі зміною клімату, підвищенню продовольчої безпеки та сталому економічному розвитку. Ці дані відкривають нові перспективи для інвестування у тваринництво як частину глобальної стратегії адаптації.

Фермери завжди намагалися дбати про своїх тварин, але вразливі верстви — особливо в Африці чи інших бідних регіонах — стикаються з численними перешкодами: браком доступу до ветеринарних послуг, недостатньою інфраструктурою та обмеженими фінансовими можливостями. Для подолання цих бар’єрів потрібна скоординована підтримка з боку державних і приватних структур. Технічні рішення вже існують: програми вакцинації проти інфекційних хвороб, заходи з біобезпеки, управління розмноженням і догляд за телятами. Однак для їх ефективного впровадження необхідна чітка дорожня карта, яка враховуватиме потреби фермерів і конкретний вплив цих заходів на викиди метану. Такий підхід забезпечить, що ресурси дійдуть до тих, хто готовий їх використовувати для покращення життя своїх тварин і громад.

Наукова спільнота дедалі більше наголошує на необхідності інтеграції здоров’я тварин у ширші стратегії боротьби зі зміною клімату та підтримки сільських регіонів. Дослідження показують, що ці зусилля не лише зменшують екологічний слід тваринництва, а й створюють стійкіші продовольчі системи. У світі, де кліматичні виклики стають дедалі гострішими, здоров’я тварин може стати одним із ключів до гармонійного співіснування людини й природи.