Якість питної води в Самбірській громаді: екологічне дослідження


Науковці провели комплексне дослідження криничної води у чотирьох населених пунктах Самбірської громади та виявили цікаві закономірності.

Ілюстративне зображення Freepik
Ілюстративне зображення Freepik

Вчені з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка провели масштабне дослідження якості питної води в населених пунктах Самбірської територіальної громади. Метою наукової роботи було комплексне вивчення екологічного стану децентралізованих джерел водопостачання та оцінка їхньої придатності для щоденного споживання місцевим населенням.

Дослідження охоплювало чотири населені пункти: село Чернихів, село Ралівка, місто Новий Калинів та село Кружики. Науковці здійснили відбір проб води у весняний та осінній періоди, що дозволило простежити сезонні зміни хімічного складу та мінералізації водних зразків.

Під час дослідження вчені проаналізували низку важливих показників, які характеризують якість питної води. Зокрема, вивчалися органолептичні характеристики, рівень водневого показника (pH), мінералізація, вміст хлоридів, фосфатів, амонію, нітратів та нітритів, а також загальна твердість води.

Результати дослідження показали, що загалом вода в обстежених криницях відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Органолептичні показники були в межах допустимих значень: прозорість, запах та смак знаходилися в нормі. Найкращі показники зафіксовано у криницях сіл Ралівка та Кружики.

Водневий показник (pH) у всіх зразках коливався в межах 6,0−7,3, що відповідає нормативним вимогам. Мінералізація води мала певні сезонні коливання: навесні показник становив 323−473 мг/дм³, восени підвищувався до 515−980 мг/дм³. Це може бути пов'язано з посушливими періодами та зменшенням водності.

Особливу увагу дослідники приділили вивченню біогенних елементів, зокрема сполук азоту. Концентрація амонію в деяких пробах подекуди перевищувала гранично допустимі концентрації, що може бути наслідком неналежного поводження з каналізаційними стоками або впливом сільськогосподарської діяльності.

Вміст нітратів та нітритів також перебував у контрольованих межах. Навесні концентрація нітратів становила 11,3−18 мг/дм³, восени дещо знижувалася до 10,1−16,1 мг/дм³. Концентрація нітритів коливалася в діапазоні 0,0056−0,082 мг/дм³.

Твердість води в усіх досліджених зразках була відносно стабільною та коливалася в межах 5,9−8,2 ммоль/екв. дм³. Усі проби класифіковано як тверді.

Науковці наголошують, що, попри загальну відповідність нормативам, необхідно продовжувати моніторинг якості питної води та вживати профілактичних заходів щодо запобігання її забрудненню. Особливу увагу слід приділяти контролю за станом каналізаційних систем, сільськогосподарською діяльністю та промисловими викидами.

DOI