Яструб у місті навчився використовувати світлофори для полювання

Зоолог та математик Володимир Дінець з Університету Теннессі та Університету Ратґерс став свідком надзвичайного випадку пристосування дикої природи до міського середовища. Одного зимового ранку в передмісті Нью-Джерсі він спостерігав, як яструб Купера використовував міську інфраструктуру для полювання у спосіб, що вражає своєю складністю та продуманістю.

Дінець помітив, що птах чекав особливого звукового сигналу — звуку пішохідного переходу, який лунав, коли хтось натискав кнопку для переходу вулиці. Цей сигнал означав, що світлофор залишатиметься червоним протягом 90 секунд замість звичайних 30, що призводило до утворення довшої черги автомобілів уздовж тротуару.

Яструб використовував цю ситуацію з вражаючою точністю. Він з'являвся на дереві біля будинку №11, щойно звукові сигнали сповіщали про подовжений червоний сигнал світлофора. Коли черга автомобілів досягала будинку №8, птах починав свою атаку, використовуючи машини як прикриття. Летячи низько та майже непомітно під «навісом» з автомобілів, хижак перетинав вулицю і занурювався у двір, де зазвичай збиралися горобці, голуби та шпаки, які харчувалися крихтами після вечері місцевої родини.

Дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Ethology, документує те, що може бути найскладнішим зафіксованим випадком використання дикою твариною транспортних патернів. Яструб Купера, який зазвичай є лісовим мисливцем, пристосованим до полювання між деревами, продемонстрував надзвичайну здатність до адаптації в міському середовищі.

Науковець стверджує, що птах створив ментальну карту околиці. Оскільки він не міг бачити здобич зі свого спостережного пункту через перешкоди у вигляді машин та будівель, йому довелося запам'ятати розташування об'єктів і розрахувати траєкторію наближення. Крім того, яструб мав розуміти причинно-наслідковий зв'язок — усвідомлювати, що конкретний звук призводить до передбачуваних змін у міському середовищі.

Це значно перевершує просте умовне рефлекторне навчання. Як зазначається у дослідженні, така поведінка вимагала наявності ментальної карти території та розуміння зв'язку між звуковими сигналами та зміною транспортного потоку — що є надзвичайним інтелектуальним досягненням для молодого птаха.

Хоча хижі птахи традиційно не вважаються особливо обдарованими — на відміну від воронових птахів та папуг, відомих використанням знарядь та абстрактним мисленням — дослідження все частіше виявляють неочікувані когнітивні здібності різних видів птахів. Відомі випадки, коли яструби та соколи використовували палаючі гілки для поширення пожеж, полювали спільно та навіть заганяли здобич у скляні вікна.

Проте цей випадок є унікальним. Хоча міські яструби-перепелятники в Україні були помічені у використанні автомобілів та трамваїв як прикриття, досі не було зафіксовано випадків, коли птах використовував би звуковий сигнал, призначений для людей-пішоходів, як інструмент для влаштування засідки.

Дінець вважає, що наступної зими він спостерігав того самого птаха, вже дорослого, який використовував ту саму техніку. Однак після того, як пішохідний сигнал зламався, а родина виїхала з будинку, птахи перестали прилітати — і яструб також зник.

Більшість міських яструбів Купера в Нью-Джерсі є зимовими відвідувачами з неміських регіонів. Цей птах, ймовірно, навчився своєї стратегії дуже швидко, протягом кількох тижнів після прибуття до міста.

Хоча міські зустрічі з дикими тваринами часто зосереджуються на проблемах чи незвичайних випадках, дослідники все частіше звертають увагу на тонкі, розумні форми поведінки, які допомагають деяким видам не просто виживати в містах, а й процвітати.

Міське перехрестя може здаватися непривабливим місцем для вивчення природи, але, як показує цей яструб, воно також є сценою, де еволюція відбувається в реальному часі. Яструби Купера демонструють здатність не лише виживати в міському середовищі, а й успішно пристосовуватися до нього, виявляючи при цьому значні розумові здібності.