ЄС переглядає водневу стратегію через технічні та економічні виклики

Воднева енергетика, яка донедавна вважалася ключовою технологією у переході до екологічно чистої енергії, зіткнулася з низкою серйозних викликів, що ставлять під сумнів її роль у майбутньому енергетичному секторі Європейського Союзу.

За даними німецького видання Blackout News, замість очікуваного прогресу в галузі спостерігається зростаюче розчарування. Особливо гострій критиці піддаються високовартісні проєкти Європейського Союзу, зокрема в Німеччині. Найбільш показовим є той факт, що компанії починають виходити з водневих проєктів.

Експерти виділяють кілька ключових проблем, пов'язаних з використанням водню як енергоносія. Насамперед, це висока вартість технології та значні технічні складнощі у її впровадженні. Водень має специфічні хімічні властивості, які створюють серйозні виклики для розбудови відповідної інфраструктури. Газ є металургійно агресивним, легкозаймистим та вибухонебезпечним, що вимагає особливих заходів безпеки та відповідного обладнання.

Виробництво так званого «зеленого» водню, який отримують шляхом електролізу води з використанням відновлюваних джерел енергії, виявляється економічно невигідним. Промислові підприємства неохоче переходять на використання цього летючого газу через високі ризики нерентабельності виробництва.

Згідно з аналізом, проведеним Westwood Global Energy Group, стратегія розвитку водневої енергетики опинилася під загрозою через три основні фактори: високі витрати, низький попит та прорахунки у політичному плануванні. Експерти прогнозують, що до 2030 року буде введено в експлуатацію лише незначну частину запланованої в ЄС водневої трубопровідної мережі.

Показовим прикладом проблем у галузі є ситуація з амбітним німецьким проєктом з виробництва «зеленого» водню в Намібії. Проєкт, розташований у заповідній пустельній зоні, може бути демонтований для розширення порту. Новий президент країни переглядає доцільність продовження проєкту та розглядає можливість переорієнтації на традиційний нафтовий сектор.

Технічні аналізи демонструють, що водень може бути придатним лише як вибірковий джерело енергії для специфічних застосувань, а не як універсальне рішення для енергетичного переходу. Експерти наголошують, що без суттєвої зміни курсу воднева стратегія ЄС ризикує перетворитися на дороговартісний провал.

Ситуація, що склалася, ставить під сумнів доцільність масштабних інвестицій у водневі технології та змушує переглянути плани щодо їх впровадження. Європейському Союзу доведеться шукати альтернативні шляхи досягнення своїх кліматичних цілей та забезпечення енергетичної безпеки.

Важливо зазначити, що проблеми з впровадженням водневих технологій не означають повної відмови від цього напрямку, але вказують на необхідність більш реалістичного підходу до оцінки їх потенціалу та можливостей практичного застосування. Європейським країнам доведеться збалансувати свої амбітні екологічні цілі з технічними та економічними реаліями.