Забруднення металами водойм знизилось на 90%

Науковці з Університету Олбані представили перше задокументоване підтвердження того, що поверхневі води Адірондацького парку майже повністю відновилися від забруднення металами після запровадження Закону про чисте повітря. Це дослідження демонструє вражаючий успіх природоохоронного законодавства та здатність природних екосистем до відновлення за сприятливих умов.

Закон про чисте повітря, ухвалений 1963 року та доповнений у наступні десятиліття, став одним із перших важливих природоохоронних законодавчих актів у Сполучених Штатах. Його метою було зменшення та контроль забруднення повітря в масштабах усієї країни. Адірондацький парк був одним із головних об'єктів цього законодавства, оскільки десятиліття кислотних дощів завдали значної шкоди озерам, лісам та рибним популяціям регіону.

Дослідники проаналізували історичні дані та нещодавно зібрані проби донних відкладів із чотирьох ставків Адірондацького парку. Результати показали зменшення забруднення металами більш ніж на 90% за останні п'ять десятиліть. Ці висновки були опубліковані в науковому журналі «Environmental Pollution».

Для проведення дослідження науковці використовували спеціалізоване обладнання для відбору та аналізу керну донних відкладів. Кожен шар відкладів представляє певний момент часу, створюючи своєрідний літопис екологічних змін. Дослідники змогли виміряти концентрації таких металів як свинець, мідь та цинк протягом тисяч років, що дозволило оцінити рівень забруднення до промислової епохи та ефективність подальших заходів з відновлення довкілля.

Вибір водойм для дослідження був стратегічним. Науковці враховували декілька критеріїв: законний доступ до водойм, подібність гідрології та співвідношення площі водозбору до площі озера для кращого порівняння. Також брали до уваги історію використання земель навколо водойм — деякі зазнали впливу масштабних вирубок, інші — пожеж, а деякі залишалися відносно незайманими.

Хоча Закон про чисте повітря був головним чинником зменшення забруднення, дослідники вважають, що відновлення озер Адірондака значною мірою залежало від взаємодії між зменшенням викидів та місцевими процесами у водозборах. Багато озер демонструють пікове відкладення металів між 1970 та 1990 роками, що збігається з поетапним впровадженням Закону про чисте повітря та його поправок. Однак відновлення також залежало від місцевих чинників, таких як близькість до джерел забруднення та переважаючі напрямки вітру.

Дослідження продовжується, і наразі науковці вивчають інші форми забруднення, зокрема мікропластиком, а також проводять масштабніший проект з вивчення екологічних режимних змін у кількох озерах регіону. Екологічні режимні зміни відбуваються, коли система зазнає надмірного тиску через забруднення, зміну клімату або надмірний вилов риби.

Нове дослідження зосереджується на змінах екологічної продуктивності, колообігу поживних речовин та трофічного статусу, спричинених людською діяльністю за останні кілька століть. На відміну від даних щодо металів, ці результати вказують на більш тривожні тенденції, які свідчать про тривалий вплив на екосистему.

Дослідження проводили Скайлар Гулер, докторантка кафедри атмосферних та екологічних наук Університету Олбані, разом із Обрі Гіллман, доценткою тієї ж кафедри, Сумар Гарт, аспіранткою-дослідницею атмосферних та екологічних наук Університету Олбані, та Вільямом Кенні з Інституту землекористування та екологічних змін Університету Флориди.