Забруднення повітря підвищує ризик деменції на 17%

Нове масштабне дослідження виявило тривожний зв'язок між забрудненням повітря та ризиком розвитку деменції. Аналіз 51 наукової роботи, що охопив понад 29 мільйонів учасників з різних континентів, показав, що тривалий вплив певних забруднювачів повітря значно підвищує ймовірність розвитку цього нейродегенеративного захворювання.

Деменція являє собою групу захворювань, включаючи хворобу Альцгеймера, що призводять до втрати пам'яті та погіршення когнітивних здібностей, таких як мислення, міркування та мовні навички. За оцінками 2019 року, деменція вражає щонайменше 57,4 мільйона людей у всьому світі та стала восьмою провідною причиною смерті в глобальному масштабі у 2021 році.

Дослідники проаналізували 51 наукову роботу з різних регіонів світу: 20 з Європи, 17 з Північної Америки, 12 з Азії та дві з Австралії. Всі ці дослідження вивчали зв'язок між впливом забруднення зовнішнього повітря протягом щонайменше року та подальшим клінічним діагнозом деменції.

Аналіз виявив потужний зв'язок між деменцією та впливом трьох видів забруднювачів повітря: діоксиду азоту, сажі та дрібних твердих частинок PM².5. Останні являють собою частинки діаметром 2,5 мікрона або менше, що в кілька разів тонші за людське волосся, що дозволяє їм проникати глибоко в легені при вдиханні.

Частинки PM².5 можуть походити з різних джерел, включаючи викиди транспортних засобів, спалювання деревини, електростанції та інші промислові процеси, а також кулінарну діяльність. Дослідники встановили, що відносний ризик деменції у людини може зростати на 17% з кожними 10 мікрограмами на кубічний метр впливу PM².5.

Діоксид азоту, який утворюється при спалюванні викопного палива, включаючи вихлопні гази транспортних засобів, промислові викиди та газові плити, може подразнювати дихальну систему. Дослідження показало, що відносний ризик деменції зростає на 3% з кожними 10 мікрограмами на кубічний метр діоксиду азоту.

Подібним чином відносний ризик деменції збільшувався на 13% з кожним мікрограмом на кубічний метр впливу сажі.

Для розуміння масштабу проблеми варто зазначити конкретні показники забруднення в реальних умовах. Середні придорожні вимірювання PM².5 у центральному Лондоні в 2023 році становили 10 мікрограмів на кубічний метр, а для діоксиду азоту — 33 мікрограми на кубічний метр. Тим часом річна середня концентрація сажі в Лондоні в 2023 році становила 0,93 мікрограма на кубічний метр, у Бірмінгемі — 1,51 мікрограма на кубічний метр, а в Глазго — 0,65 мікрограма на кубічний метр.

Таким чином, роки впливу PM².5, діоксиду азоту та сажі можуть збільшити ризик розвитку деменції в майбутньому. Це відкриття має важливе значення для громадського здоров'я, особливо враховуючи зростаючу урбанізацію та збільшення рівня забруднення повітря в багатьох регіонах світу.

Ізольда Редфорд, старший менеджер з політики в організації Alzheimer's Research U.K., яка не брала участі в дослідженні, прокоментувала результати: «Цей ретельний огляд додає до зростаючих доказів того, що вплив забруднення повітря — від транспортних випарів до спалювачів деревини — збільшує ризик розвитку деменції».

Співавтор дослідження Клер Роговські з Підрозділу епідеміології Ради медичних досліджень Кембриджського університету заявила в прес-релізі: «Суворіші обмеження для кількох забруднювачів, ймовірно, будуть необхідними, орієнтуючись на основних учасників, таких як транспортний та промисловий сектори. Враховуючи масштаби забруднення повітря, існує нагальна потреба в регіональних, національних та міжнародних політичних втручаннях для справедливої боротьби з забрудненням повітря».

Це дослідження підкреслює критичну важливість вирішення проблеми забруднення повітря не лише з екологічної точки зору, але й як питання громадського здоров'я. Результати вказують на те, що зменшення рівня забруднення повітря може стати ефективною стратегією профілактики деменції на популяційному рівні.

Враховуючи глобальний характер проблеми забруднення повітря та зростаючу поширеність деменції, ці висновки мають стати каталізатором для більш активних дій з боку урядів та міжнародних організацій. Необхідність впровадження суворіших екологічних стандартів та розробки комплексних стратегій зменшення забруднення стає все більш очевидною в контексті захисту когнітивного здоров'я населення.