Загроза свинцю: переробка акумуляторів в Бангладеш труїть дітей

Республіка Бангладеш стикається з масштабною кризою громадського здоров'я, що тихо руйнує майбутнє нації — її дітей. За тривожними оцінками, близько 35 мільйонів бангладеських дітей, що становить приголомшливі 60% від загальної кількості дитячого населення країни, мають небезпечно високий рівень свинцю в крові. Ця жахлива статистика, як повідомляє AFP та підтверджують екологічні організації, тісно пов'язана з широко розповсюдженою практикою неформальної, кустарної переробки свинцево-кислотних акумуляторів, особливо тих, що використовуються у стрімко зростаючому парку електричних рикш.

Електричні рикші стали невід'ємною частиною транспортної системи Бангладеш, пропонуючи доступний та відносно екологічний (з точки зору викидів парникових газів під час експлуатації) спосіб пересування для мільйонів громадян. Однак зворотним боком цієї транспортної революції стала проблема утилізації величезної кількості відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів. За відсутності належної інфраструктури та суворого контролю, виникла ціла мережа неформальних майстерень та підприємств, які займаються їхньою переробкою. Цей процес часто відбувається в жахливих умовах, без дотримання елементарних норм безпеки та охорони довкілля.

Як пояснює Міталі Дас з екологічної організації Pure Earth, що займається моніторингом забруднення довкілля: «Вони [працівники неформальних цехів] розбирають старі акумулятори, виймають свинець і переплавляють його для виготовлення нових. Все це вони роблять просто неба. Токсичні випари та кислотні стоки, що утворюються під час цього процесу, забруднюють повітря, ґрунт і воду». Ці майстерні часто розташовуються в густонаселених районах або поблизу сільськогосподарських угідь, наражаючи на пряму небезпеку місцеві громади, особливо найвразливішу їхню частину — дітей.

Свинець є високотоксичним важким металом, кумулятивною отрутою, що накопичується в організмі. Діти є особливо чутливими до його згубного впливу, оскільки їхній організм, що розвивається, поглинає свинець значно ефективніше, ніж організм дорослої людини. Навіть низькі рівні свинцю в крові можуть спричинити серйозні та, що найстрашніше, незворотні наслідки для здоров'я. До них належать пошкодження нервової системи, що призводить до затримки когнітивного розвитку, зниження коефіцієнта інтелекту (IQ), проблем з навчанням, розладів уваги та поведінкових проблем. У важчих випадках отруєння свинцем може викликати анемію, пошкодження нирок, судоми, кому і навіть смерть. Наслідки отруєння свинцем у дитинстві можуть супроводжувати людину протягом усього її життя, обмежуючи її освітні та професійні можливості.

Забруднення не обмежується лише прямим впливом на здоров'я людей, які працюють у цих цехах, чи тих, хто живе поруч. Токсичні речовини проникають у навколишнє середовище, отруюючи його на довгі роки. Місцеві громади повідомляють про те, що ґрунт на їхніх ділянках став непридатним для вирощування врожаю — рослини гинуть або дають мізерний урожай. Сільськогосподарська продукція, вирощена на забруднених землях, також може містити свинець, створюючи додатковий шлях потрапляння токсину в організм людини через їжу. Водні джерела — річки, ставки та колодязі — також забруднюються кислотними стоками та сполуками свинцю, що робить воду небезпечною для пиття, приготування їжі та господарських потреб, а також призводить до загибелі риби та інших водних організмів. Фактично, неконтрольована переробка акумуляторів створює зони екологічного лиха.

Спроби врегулювати діяльність цих неформальних підприємств стикаються зі значними труднощами. Хоча законодавство, що регулює поводження з небезпечними відходами, існує, його виконання часто є слабким. Неформальні цехи нерідко діють підпільно, їх важко виявити та притягнути до відповідальності. Повідомляється про випадки, коли спроби закрити такі підприємства наштовхуються на юридичні перепони та, за деякими даними, корупційні схеми, що дозволяють небезпечному бізнесу продовжувати свою діяльність. Слабкий екологічний нагляд та брак ресурсів у контролюючих органів також сприяють поширенню цієї проблеми.

Експерти в галузі громадського здоров'я б'ють на сполох, попереджаючи, що криза може поглибитися, якщо не вжити негайних та рішучих заходів. Економічний тиск, пов'язаний із поширенням електричного транспорту, та прагнення до електрифікації, хоч і є позитивним кроком з точки зору боротьби зі зміною клімату в довгостроковій перспективі, за відсутності належного контролю за утилізацією відходів створює справжню «бомбу уповільненої дії» для громадського здоров'я. Необхідні комплексні рішення, які включали б посилення законодавства та його неухильне виконання, створення безпечної та ефективної інфраструктури для збору та переробки відпрацьованих акумуляторів за сучасними стандартами, підвищення обізнаності населення про небезпеку свинцю та підтримку переходу неформальних працівників на безпечніші види заробітку. Вирішення цієї проблеми вимагає скоординованих зусиль уряду, промисловості, громадських організацій та міжнародної спільноти для захисту здоров'я мільйонів бангладеських дітей та збереження довкілля для майбутніх поколінь.