Заморожені екскременти білок розкрили таємниці льодовикової епохи

Стародавні екскременти білок не мають запаху, поки їх не почнеш розморожувати. Біомолекулярний археолог Тайлер Мерчі з Інституту Хакаї в Канаді розповідає, що під час розтоплення заморожених фекальних кульок стало зрозуміло, що це не мінералізовані кам'янисті скам'янілості. Запах однозначно вказував на органічне походження матеріалу.

Вчені дослідили 13 копролітів ховрахів з Юкону, знайдених під час золотодобувних робіт у вічній мерзлоті. Найдавніші екскременти виявилися віком майже 700 тисяч років, інші датуються періодом від 80 до 17 тисяч років тому. Всі зразки належать до епохи плейстоцену.

Фекальні кульки містять фрагменти ДНК з раціону гризунів, що дозволило детально реконструювати давні екосистеми. Дослідники повідомили про результати 9 червня у виданні Nature Communications.

Давні ховрахи виявилися справжніми помічниками палеонтологів. У своїх норах вони збирали насіння, листя, гілочки та кістки. Мерчі порівнює їх з маленькими натуралістами або архіваріусами, які збирали на ландшафті різноманітний матеріал.

Спочатку науковець думав, що ДНК буде переважно від самих білок та їхнього кишкового мікробіому. Але виявилися й фрагменти з раціону тварин. Генетичний матеріал походив від трав, верб, жуків, коників, вовняних мамутів, степових бізонів, вовків, давніх коней та багатьох інших видів.

Палеоеколог Жаклін Гілл з Університету Мена зазначає, що ховрахи навряд чи полювали на мамутів. Швидше за все, вони об'їдали кістки заради кальцію. Сучасні гризуни часто роблять те саме.

Дослідники реконструювали мітохондріальні геноми 24 тварин, включно з шістьма мамутами, трьома кіньми та двома бізонами. Найдавніший зразок може належати новому виду ховрахів, найближчі родичі якого зараз живуть у Китаї.