Жінки в науці: чому ці зміни до кращого

Кількість жінок, які обирають кар’єру в науці, технологіях, інженерії, математиці та медицині (STEMM), зростає швидше, ніж кількість чоловіків. Хоча жінки все ще становлять лише близько 35% робочої сили в цих галузях, дослідження показують, що їхні шанси на успіх значно зростають, коли вони отримують підтримку та наставництво від інших жінок із подібним життєвим досвідом. Цей факт набуває особливого значення напередодні Міжнародного дня жінок, який щороку відзначається 8 березня. У цей день світ вшановує досягнення жінок, а наукова спільнота підкреслює важливість їхнього внеску в прогрес людства.

Цього року шість попередніх лауреаток щорічної премії Nature’s Inspiring Women in Science Award, заснованої у 2018 році у партнерстві з компанією Estée Lauder (Нью-Йорк), номінували жінок, які, на їхню думку, заслуговують на визнання за внесок у наукові дослідження та підтримку гендерної рівності. Ці номінантки — від мікробіологинь до астрономинь — представляють різні куточки світу й дисципліни, досліджуючи все: від найдрібніших патогенів до найвіддаленіших зірок. Їхні історії демонструють, як наставництво, стійкість і відданість справі можуть змінити STEMM на краще, роблячи його більш відкритим і дружнім середовищем.

Однією з номінанток стала Шерон Пікок, мікробіологиня з Кембриджського університету (Велика Британія) та директорка Консорціуму з геноміки COVID-19 у Великобританії (COG-UK). Її номінувала Клер Чевапріча, лауреатка 2024 року, яка працює обчислювальною біологинею в Таїланді. Шерон відома своїм новаторським підходом до геномного секвенування у сфері громадського здоров’я. Під її керівництвом COG-UK з квітня 2020 по березень 2023 року відстежував лінії SARS-CoV-2, що дало змогу зрозуміти появу нових варіантів вірусу та пришвидшити розробку вакцин. Клер згадує, як Шерон стала її наставницею ще з часів навчання в Кембриджі, допомагаючи орієнтуватися в складнощах досліджень у Таїланді та надихаючи вірити у власні сили. Її шлях — від дівчини, яка покинула школу в 16 років, до лідерки світового рівня — доводить, що талант може розквітнути за будь-яких умов, якщо є підтримка.

Ще одна номінантка — Сіерін Лім, біоінженерка з Наньянського технологічного університету (Сінгапур), яку висунула Хортенс Ле Ферран, лауреатка 2023 року. Сіерін понад десятиліття активно просуває гендерну рівність у STEMM, організовуючи програми для жінок у своїй alma mater. Її дослідження зосереджені на створенні біоматеріалів для медицини й екології, а її приклад надихнув Хортенс започаткувати спільний воркшоп із Університетом Пердью (США). Сіерін уміє поєднувати наукову діяльність із турботою про родину, зокрема відвідуючи свою маму в Джакарті, що робить її прикладом гармонії між кар’єрою та особистим життям.

Юн-Кьон Чо, біомедична інженерка з Ульсанського національного інституту науки і технологій (Південна Корея), отримала номінацію від Кіани Аран, лауреатки 2021 року. Юн-Кьон розробила технологію «лабораторія на диску», яка знайшла застосування як в академічних дослідженнях, так і в комерційних проєктах. Її компанії демонструють, як наукові ідеї можуть приносити користь суспільству. Кіана зазначає, що стиль лідерства Юн-Кьон — спокійний і водночас впевнений — разом із її турботою про студентів стали для неї взірцем у створенні інклюзивного середовища в своїй лабораторії.

Ада Йонат, кристалографиня з Інституту Вейцмана (Ізраїль), яку номінувала Саміра Асгарі (лауреатка 2020 року), відома як лауреатка Нобелівської премії з хімії 2009 року за дослідження структури рибосом. Її шлях до успіху був сповнений перешкод — від скептицизму колег до труднощів із фінансуванням. Проте її наполегливість відкрила нову галузь науки, яка й досі приносить значущі відкриття. Саміра згадує, як Ада відверто ділилася своїм досвідом на саміті в Сінгапурі 2014 року, надихаючи молодих учених не боятися амбітних цілей.

Рейчел Карчін, обчислювальна біологиня з Університету Джона Хопкінса (США), отримала номінацію від Джин Фан, лауреатки 2019 року. Рейчел допомогла Джин зробити перші кроки в науці ще на бакалавраті, залучаючи її до проєктів із геноміки раку. Її підхід до наставництва показує, як рання підтримка може вплинути на всю кар’єру дослідника. Багато її учнів, зокрема Джин, нині роблять власний внесок у науку.

Нарешті, Ісабель Маркес Перес, астрономиня з Інституту астрофізики Андалусії (Іспанія), номінована Мір’яною Повіч (лауреатка 2018 року), досліджує еволюцію галактик і надихає жінок у науці своєю стійкістю. Її наставництво допомогло Мір’яні заснувати Африканську мережу жінок в астрономії (AfNWA), яка з 2021 року підтримує дослідниць на континенті.

Ці історії підкреслюють, що за кожною видатною жінкою в науці стоїть інша, готова поділитися досвідом і підтримкою. Їхній внесок не лише просуває науку вперед, а й робить STEMM більш інклюзивним для всіх.