Життєві плани студентів: виклики війни та постпандемічної реальності

Українська студентська молодь опинилася в унікальній соціально-психологічній ситуації, яка кардинально впливає на її здатність планувати власне життя. Дослідження, проведене науковцями Національного авіаційного університету, розкриває глибинні механізми життєвого планування в екстремальних умовах війни та постпандемічного періоду.

Дослідження охопило 90 студентів віком 19−24 років різних спеціальностей. Науковці використали комплексну методологію, яка включала психодіагностичні методики для вивчення часової перспективи, особистісних дезорганізаторів часу, рівня відчуження та толерантності до невизначеності.

Основні результати показали, що більшість студентів мають розбалансовану часову перспективу. Це означає, що молоді люди здебільшого зосереджені на теперішньому моменті, що є природньою реакцією на екстремальні умови життя. Студенти мають бажання досягати цілей, але часто не мають чітких планів їх реалізації.

Ключовою особливістю життєвого планування студентської молоді є компетентність у часі життя. Це передбачає оптимальне ставлення до минулого, теперішнього й майбутнього, здатність гнучко та свідомо організовувати свій час, брати відповідальність за рішення та плани.

Дослідження виявило, що студенти з збалансованою часовою перспективою мають більш автентичне сприйняття життя. Вони краще адаптуються до змін, мають нижчий рівень відчуження від себе та оточення, більш толерантні до невизначеності.

Натомість студенти з розбалансованою часовою перспективою стикаються з низкою психологічних викликів. У них спостерігається вища дезорганізація часу, складнощі з усвідомленням власних цілей та намірів, обмежена перспектива майбутнього. Ці особливості безпосередньо пов'язані з актуальними переживаннями молоді щодо війни.

Важливим висновком дослідження стала теза про необхідність цілеспрямованої психологічної підтримки студентської молоді. Науковці пропонують впровадити в освітній процес спеціальну дисципліну з психології особистісного життєпроєктування.

Мета такої дисципліни — допомогти кожному студентові усвідомити сенс свого життя, визначити основні цілі та шляхи їх реалізації, навчитися будувати життєві плани попри складні обставини війни та постпандемічного періоду.

Дослідження підтверджує, що розвиток особистості неможливий без завчасного планування. Молоді люди мають навчитися бути авторами власного життя, свідомо обирати стратегії розвитку та долати виклики невизначеності.

Науковці наголошують: попри всі труднощі, українська молодь зберігає потенціал, віру в себе та прагнення до самореалізації. Життєве планування стає не просто інструментом досягнення цілей, а механізмом психологічної стійкості та адаптації в складних суспільних умовах.