Зміна клімату та здоров'я: чому вчені не погоджуються

Група науковців з Бостонського університету, Університету Вашингтона та Університету Вісконсін-Медісон опублікувала статтю, в якій стверджує про зростаючі докази зв'язку між зміною клімату та шкодою для здоров'я людей. Проте ці твердження викликали критику з боку інших дослідників, які вказують на неповноту аналізу та ігнорування важливих факторів.

Автори статті, серед яких лікарі, епідеміологи та науковці з екологічного здоров'я, наголошують на зростанні смертності від спеки. За їхніми даними, кількість смертей від високих температур зросла на 23 відсотки порівняно з 1990-ми роками. У 2010-х роках щорічно реєструвалося понад півмільйона смертей, пов'язаних зі спекою. Вони також згадують трагедію 2021 року на Тихоокеанському Північному Заході США, де від аномальної спеки загинули сотні людей.

Критики цього підходу вказують на суттєвий недолік в аргументації. Вони зазначають, що навіть у жарких країнах, таких як Індія, смертність від холоду перевищує смертність від спеки. Якщо глобальне потепління зменшує суворість зими, будь-яке зростання смертності влітку буде компенсоване зниженням смертності взимку.

Щодо екстремальних погодних явищ, автори статті стверджують, що тепліше повітря утримує більше вологи, що призводить до посилення опадів та повеней. Вони також зазначають, що тепліша океанська вода посилює урагани. Однак опоненти вказують на відсутність метеорологів у групі авторів та зазначають, що прогнози про посилення ураганів досі не підтверджуються доказами. Існують дослідження, які вказують на термодинамічну абсурдність необмежених прогнозів про більш суворі погодні умови.

Особливу увагу критики приділяють твердженням про інфекційні хвороби. Автори статті стверджують, що комарі як холоднокровні організми безпосередньо залежать від температури, тому підвищення температури збільшує частоту укусів комарів та прискорює розвиток збудників хвороб. Проте опоненти наводять історичні приклади, що спростовують цю теорію.

Малярія була поширена в Північній Європі та Росії навіть під час Малого льодовикового періоду. В англійській мові цю хворобу називали «лихоманка». Вільям Шекспір, який можливо помер від малярії у 1616 році, згадував цю хворобу щонайменше шістнадцять разів у своїх п'єсах. Хвороба виникала навесні, коли м'яка погода розтоплювала болота, де розмножувалися комарі.

Критики стверджують, що для спалахів хвороб потрібен не теплий клімат, а відсутність контролю над комарями. Вони закликають науковців ретельніше перевіряти недоліки у власних міркуваннях, порівнюючи сучасні кліматичні прогнози з помилковими передбаченнями минулого.