Зміни рослинності прискорили кліматичні зрушення наприкінці міоцену

Нове дослідження, проведене під керівництвом професора Жана Чжана з Інституту фізики атмосфери Китайської академії наук, розкриває важливу роль змін рослинного покриву у формуванні клімату Землі наприкінці міоцену.

Протягом пізнього міоцену, що тривав від 11,6 до 5,3 мільйона років тому, клімат Землі зазнав суттєвих змін. У цей період відбувся перехід від теплих умов середнього міоцену до кліматичних умов, більш подібних до сучасних. Ця трансформація спричинила значні зміни в екосистемах планети, зокрема перетворення лісів на трав'янисті рівнини.

Такі екологічні зміни мали істотний вплив на еволюцію тваринного світу. Зокрема, коні та слони були змушені розвинути міцніші зуби для споживання жорсткіших рослин. Водночас великі хижаки, такі як великі кішки, пристосувалися до полювання на відкритих рівнинах, що назавжди змінило життя на суходолі.

Попередні наукові дослідження вказували на зниження рівня вуглекислого газу (CO2) та тектонічні рухи як на головні чинники цих змін. Проте ці фактори самі по собі не могли повністю пояснити глобальний кліматичний перехід того періоду.

Нове дослідження, результати якого опубліковано в журналі Science Advances, демонструє, як зворотний зв'язок рослинності — зміни в рослинному покриві, що впливають на клімат — посилив охолодження у північних високих широтах та змінив характер опадів у нижчих широтах.

Дослідники виявили, що зміни рослинності посилили охолодження через зміну поверхневої відбивної здатності (альбедо) та взаємодію з водяною парою, хмарами та морським льодом. У деяких регіонах ці ефекти виявилися навіть сильнішими за вплив самого зниження рівня CO2.

Науковці використали комбінацію геологічних даних та кліматичних моделей для з'ясування окремих ролей CO2, тектонічних змін та зворотного зв'язку рослинності у формуванні клімату пізнього міоцену. Це дозволило створити більш повну картину кліматичних процесів того періоду.

Професор Жан Чжан зазначає: «Це дослідження допомагає нам краще зрозуміти механізми, що стоять за кліматичними змінами пізнього міоцену, і підкреслює, як зворотний зв'язок рослинності може впливати на глобальний клімат — як у минулому, так і в майбутньому».

Важливо відзначити, що на відміну від сучасного швидкого потепління, спричиненого зростанням CO2, пізній міоцен характеризувався охолодженням та зниженням рівня CO2. Це дослідження висвітлює часто недооцінений вплив рослинного життя на кліматичні системи, що має важливе значення як для розуміння історичних кліматичних змін, так і для прогнозування майбутніх кліматичних сценаріїв.

Результати цього дослідження підкреслюють складність взаємозв'язків між різними компонентами кліматичної системи Землі та важливість врахування багатьох факторів при вивченні кліматичних змін. Розуміння цих механізмів може допомогти у прогнозуванні та адаптації до майбутніх кліматичних змін.