Зміни вітрів у Північній Атлантиці можуть кардинально вплинути на погоду в Європі

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Climate Change, виявило, що Північноатлантична осциляція (ПАО) — ключовий фактор формування погодних умов у Великій Британії, західній Європі та східній частині США — може досягти безпрецедентних масштабів до кінця століття.

ПАО являє собою масштабну атмосферну систему перепадів тиску в Північній Атлантиці, яка вимірюється градієнтом між зоною високого тиску над Азорськими островами та зоною низького тиску над Ісландією. Саме цей градієнт контролює силу переважаючих вітрів та істотно впливає на формування зимових погодних умов у північній півкулі.

Дослідження, проведене спільною командою кліматологів із Метеорологічного бюро Великої Британії та Університету Ексетера, визначило кліматологічну водяну пару як суттєвий фактор, що впливає на довгострокові коливання ПАО в різних моделях клімату. Науковці виявили, що помилки в сучасних кліматичних моделях, пов'язані з водяною парою, призводять до невизначеності в прогнозуванні майбутньої поведінки ПАО.

«Ці висновки мають величезне значення для розуміння та підготовки до екстремальних погодних явищ», — зазначає головний автор дослідження доктор Даг Сміт. «Наше дослідження показує, що використання прогнозів моделей без урахування цих помилок може залишити суспільство непідготовленим до майбутніх екстремальних явищ».

Врахування виявлених помилок демонструє значну реакцію ПАО на вулканічні виверження та парникові гази. Результати дослідження вказують на те, що за сценарієм з дуже високими концентраціями парникових газів до кінця століття ПАО зросте до рівнів, які ніколи раніше не спостерігалися, що створює серйозні ризики екстремальних погодних явищ, таких як повені та штормові пошкодження.

«Однак ці впливи можна пом'якшити через зусилля щодо зменшення викидів парникових газів», — підкреслюють дослідники.

Професор Адам Скейф, співавтор дослідження, зауважує: «Це дослідження показує, що краще розуміння реакції атмосферної циркуляції на парникові гази є вирішальним для передбачення того, що зміна клімату готує для Великої Британії та всієї Європи».

Серед ключових висновків дослідження: деякі відмінності в прогнозах ПАО між моделями пов'язані з помилками в моделюванні кліматологічної водяної пари; дослідження виявляє значну реакцію ПАО на зовнішні фактори, такі як вулканічні виверження та парникові гази; дослідження також враховує «Парадокс сигналу до шуму», який припускає, що кліматичні моделі можуть недооцінювати масштаб реальних змін ПАО.

Результати дослідження підкреслюють важливість зусиль з пом'якшення наслідків, щоб уникнути серйозних впливів від безпрецедентного збільшення ПАО, а також необхідність удосконалення кліматичних моделей для кращого прогнозування майбутніх змін регіонального клімату.