Зсуви ґрунту вбивають тисячі людей щороку у світі

Зсуви ґрунту є найпоширенішою геологічною подією на планеті. Цей факт підтверджується статистичними даними, які свідчать про те, що такі явища вражають мільйони людей щорічно та спричиняють тисячі смертей по всьому світу. Особливо часто зсуви відбуваються в країнах з поганою або неадекватною інфраструктурою.

Яскравим прикладом цього є події в регіоні гір Марра в Судані наприкінці серпня 2025 року. Цікаво, що рік тому, у 2024 році, в тому ж регіоні відбулися два великі зсуви ґрунту. У Папуа-Новій Гвінеї в травні 2024 року внаслідок зсуву ґрунту живцем було поховано близько двох тисяч людей. Через два місяці після цієї трагедії проливні дощі в Індонезії спричинили зсув ґрунту, який обрушився на нелегальну золотодобувну операцію на острові Сулавесі, забравши життя кількох працівників.

Проте зсуви ґрунту трапляються не лише в країнах, що розвиваються. Вони також фіксуються в регіонах з високим рівнем доходів, зокрема в Сполучених Штатах Америки. Західне узбережжя США зазнало численних зсувів у перші місяці 2024 року, які зруйнували будинки та берегові лінії, а також заблокували дороги в регіоні Біг-Сур у Каліфорнії. Ці події були спричинені екстремальними погодними умовами, каменепадами та звичайною силою тяжіння.

За оцінками Світового банку, проведеними у 2020 році, було підраховано середню річну кількість значних зсувів ґрунту, спричинених опадами, між 1980 та 2018 роками по країнах. Всесвітня організація охорони здоров'я повідомляє, що між 1998 та 2017 роками зсуви ґрунту вплинули приблизно на 4,8 мільйона людей та спричинили понад 18 тисяч смертей у всьому світі.

Організація також зазначає, що кліматичні зміни та підвищення температур, як очікується, спровокують більше зсувів ґрунту, особливо в гірських районах зі снігом та льодом. Коли вічна мерзлота тане, скелясті схили можуть стати більш нестабільними, що призводить до зсувів ґрунту.

Зсуви ґрунту класифікуються за способом руху землі на чотири основні групи: падіння, перекидання, ковзання та потоки. Падіння включає матеріал, такий як каміння, що падає через повітря з урвища або іншого крутого схилу. Каміння також може котитися або підстрибувати під час падіння.

Перекидання відбувається, коли, наприклад, плита каменю рухається вперед від своєї основи та перекидається до землі. Ковзання відбувається, коли матеріал у основі схилу падає через розрив або те, що відоме як поверхня ковзання. Потоки трапляються, коли матеріал схилу поступається та сповзає вниз як рідина. Саме так зазвичай відбуваються селі та кам'яні лавини.

Далі це залежить від типу геологічного матеріалу, який рухається: корінна порода, уламки або земля. Потоки уламків, які часто називають селями або грязьовими потоками, є одними з найпоширеніших типів зсувів ґрунту. Каменепади також є поширеними.

Зсуви ґрунту відбуваються, коли матеріали, що складають схил, не можуть протистояти силам, які діють на них зверху. Цей тиск може зростати при надмірних опадах, танненні снігу, змінах ґрунтових вод, землетрусах, вулканічній активності або людській діяльності.

В Індії зсув ґрунту, спричинений дощами, який стався під час циклону Ремал, був визнаний причиною обвалу кар'єру в штаті Мізорам у 2024 році. Це демонструє, як природні явища можуть взаємодіяти та посилювати один одного, створюючи каскадні ефекти руйнування.

Дослідження показують, що найпростіший спосіб запобігти зсувам ґрунту — це протидіяти саме тим силам, які спричиняють зсуви та селі. Це можна зробити шляхом покращення поверхневого та підземного дренажу, будівництва паль, контрфорсів та підпірних стін, які зміцнюють основу схилу, або створення шляхів для відведення уламків.

Геологічна служба США радить не будувати поблизу крутих схилів, близько до гірських країв, поблизу дренажних шляхів або природних ерозійних долин, оскільки досить часто людська діяльність, включаючи промислову та гірничодобувну діяльність, є основною причиною. Решта — це відповідь природи на такі втручання.

Важливо розуміти, що зсуви ґрунту не є випадковими подіями, а результатом складної взаємодії геологічних, кліматичних та антропогенних факторів. Розуміння цих механізмів дозволяє розробляти ефективні стратегії запобігання та мінімізації ризиків для населення та інфраструктури.